Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Надгробок В. П. Палтової (1844 – 1879)

Людмила Проценко, Олександра Тимченко

Надгробок В. П. Палтової (1844 – 1879)

489.4.9. Надгробок Палтової В. П., 1879 (мист.).

Біля південного фасаду церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Орієнтований на схід.

Має вигляд храму-усипальні, встановленого над підземною камерою-криптою. Чавунний, у плані прямокутний. Розміри: заг. вис. – 2,87 м, шир. – 1,85 м, довж. – 1,95 м. Плита: довж. – 1,39 м, шир. – 0,89 м.

Палтова Віра Порфирівна (26.05.1844 – 5.08.1879) – дружина Палтова Олександра Олександровича – камергера, директора канцелярії міністра шляхів сполучення. У роки 1-ї світової війни – юрисконсульт управління Галицько-Буковинських залізниць. 1918 – державний радник гетьманського кабінету П. Скоропадського, керівник канцелярії гетьмана та його довірена особа, товариш міністра закордонних справ Української Держави. 1915 звертався до царя за дозволом бути похованим по смерті у цьому ж склепі.

Надгробок оформлено як камерну архітектурну споруду ордерного типу. В художньому вирішенні використано елементи класицистичного декору. Дах над зімкненим склепінням циліндричний із заломами, покрівля бляшана.

Споруду змонтовано на стяжних болтах. Конструкція даху – дерев’яна, стягнута металевою смугою. Головний фасад з порталом виділено трилопатевою арковою нішею та багатопрофільним карнизом з дентикулами. Вхід закрито ажурною металевою брамою (первісна втрачена). Обабіч входу в аркових обрамленнях – рельєфні тексти – заповіді блаженства, з заходу – кілька текстів із Священного Писання.

Оформлення вхідної групи доповнює антропоморфна пластика у вигляді двох симетрично розміщених голівок херувимів. Наріжжя споруди акцентовано пілястрами з композитними капітелями. Нижній ярус елементів розкріпований. У пряслах цокольної частини – фільонки прямокутної форми, на стінах – з півциркульними архівольтами. Цей мотив зберігається і в розробці бічних та тильного фасадів усипальні. Загальну систему членувань споруди характеризують також периметральні гурти, фриз з метопами та зубчастий пояс сухариків.

Стіни в інтер’єрі поділено фільонками й розписано трьома сучасними олійними композиціями релігійної тематики: на західній стіні – «Преображення Господнє», на північній – «Благовіщення», на південній – «Свята мучениця Віра». Навколо меморіальної плити – чавунні плити з плетеним геометричним орнаментом. На плиті – напис з ім’ям і датами життя небіжчиці та текст епітафії (виконані уставом). До 1960-х рр. всередині стояв пам’ятник – хрест з мармуровою дошкою, на якій було викарбувано написи.

Література:

ЦДІАУК, ф. 128, оп. 3 заг., спр. 506; Скоропадський П. Спогади (кінець 1917 – грудень 1918). – К., 1995.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1377.