2003 р. Звід пам’яток Києва
Тетяна Трегубова, Володимир Ясієвич
Розмір зображення: 695:309 піксел
274. Міст Московський (Північний мостовий перехід), 1976 (архіт.).
Міст через Дніпро у північній частині Києва, в районі житлових масивів Оболонь і Вигурівщина–Троєщина. Через нього проходить Велика окружна магістраль.
Міст на шість смуг автомобільного транспорту і п’ять трубопроводів великого діаметра (розміщені у плиті проїжджої частини) для гарячого і холодного водопостачання та кабельних комунікацій. Автори – інж. Г. Фукс, арх. А. Добровольський.
Складається з мостового переходу через Дніпро (довж. 816,0 м, шир. 31,4 м), який на лівому березі пов’язаний з мостом через р. Десенку (довж. 732,0 м, шир. 29,1 м), на правому березі – з шляхопроводом над просп. Героїв Сталінграда (довж. 55,0 м, шир. 31,0 м).
Міст над Дніпром поділяється на вісім прогонів, відмінних за конструктивним вирішенням. Руслова частина біля лівого берега являє собою вантову систему з одним А-подібним залізобетонним пілоном заввишки 81,5 м, до якого прикріплені два пучка вантів з металевих канатів, що надають споруді підвищеної динамічної та аеродинамічної сталості. Головний прогін завдовжки 300 м розбито вантами на панелі 72,0 + 65,0 + 65,0 + 95,0 м. Поперечний переріз головного прогону утворюють дві головні коробчасті балки, об’єднані залізобетонною плитою проїжджої частини. Канати для вантів виготовлені з оцинкованого високоміцного дроту діам. 5,0 мм (по 20–40 канатів в одному ванті). Заплавна частина моста біля правого берега є балковою п’ятипрогінною будовою (4,0 63,0 + 42,0 м).
За величиною головного прогону та інженерним вирішенням є однією з найзначніших подібних будов у Європі.
Під час спорудження моста використано ряд нових наукових розробок, зокрема вперше у світовій практиці застосовано канати повної заводської готовності.
Міст – важлива містобудівна домінанта, яка проглядається з різних видових точок і є органічною частиною панорами Києва.
Література:
Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. – К., 1990. – Т. 3.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 711.