Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Микола Саричев

2003 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 625:275 піксел

271. Міст залізничний Петрівський (Подільський), 20 ст. (архіт.).

Споруджений над Дніпром і притокою Десни – Десенкою; з’єднує Рибальський півострів з Воскресенкою і Русанівськими садами.

Будівництво другого у Києві залізничного моста почалося 1915 з метою утворення навколо міста замкненого залізничного кільця. Завершений 1929 під орудою організації «Військпроект 401» (головний інж. В. Кохан) у дещо зміненому відносно первісного проекту вигляді (підмостовий габарит підвищено на 7 м). Отримав назву Петрівський у зв’язку з перейменуванням району Подолу на відзначення 50-річчя голови ВУЦВК Г. Петровського. Визнавався найкрасивішим київським мостом. Підірваний 1941 при відході з Києва Червоної Армії. Тимчасово відновлений; під час битви за Київ 1943 зруйнований нацистськими окупантами. З липня 1944 до листопада 1945 відбудований.

1964–66 та 1990–98 проводилася заміна руслових і заплавних прогонів.

Роботи з реконструкції тривають.

Мостовий перехід (заг. довж. понад 1,5 км) складається з руслової (правобережної) та заплавної (лівобережної) частин. Прогони руслової частини (заг. довж. 330 м) перекриті розрахованими на проїзд нижньою частиною трапецієподібними за абрисом гратчастими металевими фермами з паралельними поясами, прогони естакади – подібними прямокутними фермами з проїздом у верхній частині. Масивні бетонні опори встановлені на фундаментах з кесонів.

Міст є важливою складовою транспортної інфраструктури міста.

Література:

Особистий архів С. К. Кілессо; Київ: Путівник. – К., 1930; Рибаков М. Київські мости // Наука і суспільство. – 1979. – № 6; Його ж. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. – К., 1997.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 709.