2011 р. Звід пам’яток Києва

Володимир Круц

560. Чапаєвський археологічний комплекс, межа 4 – 3 тис. до н. е. – 40-і рр. н. е. (археол.).

На південній околиці Києва неподалік від селища Чапаєвка, в урочищі Церковщина, що височить над місциною Хутір Вільний. На мисоподібному краю високої (80 м) лесової тераси Дніпра зі стрімким схилом на сході до заплави р. Віта. На півдні обмежений широкою долиною (Хутір Вільний), по якій протікає струмок, на півночі – яром, на заході вузьким перешийком мис з’єднувався з плато, дуже порізаним ярами.

1966 тут виявлено багатошарову археологічну пам’ятку, яка складається з поселення та могильників трипільської культури, могильника скіфського часу і могильника зарубинецької культури. Досліджували В. Круц, А. Кубишев, Є. Максимов, Є. Петровська (1966 – 68, 1970 – 72); Л. Скиба (1988 – 92). В літературі трипільські старожитності відомі під назвою Чапаєвські, а більш пізні – Пирогівські, за назвами найближчих сіл.

560.1. Могильник зарубинецької культури (Пирогівський), 185 – 170 рр. до н. е. – 40-і рр. н. е. (археол.).

Досліджений на пл. 9608 кв. м, що повністю перекриває територію, на якій розташовані пам’ятки трипільської культури, й прилеглу із заходу частину мису.

Виявлено 260 поховань-трупоспалень, здійснених в овальних або прямокутних ямах: 0,6 – 0,9 × 1,2 – 1,4 м, орієнтованих довгою віссю по лінії схід – захід. На дні могили містилася купка перепалених кісток (або горщик-урна з кістками) у супроводі поховального інвентаря, який включав глиняні миски, горщики, кухлі, бронзові фібули, підвіски, пронизки, браслети, пастові та скляні намистини, залізний ніж. 142 поховання супроводжувалися жертовною їжею, про що свідчать знахідки в поховальних ямах кісток тварин: свині, кози, вівці, великої рогатої худоби. Отримані під час розкопок матеріали дали змогу визначити час могильника, його місце в системі старожитностей, вирішити ряд питань, пов’язаних з генезисом культури, колом світоглядних уявлень її носіїв. За визначенням Л. Скиби, Пирогівський могильник належить до Середньодніпровської групи зарубинецьких пам’яток. Аналіз його матеріалів свідчить про досить відчутну спорідненість із місцевою культурою попередніх часів скіфів-орачів 5 – 3 ст. до н. е.

Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України.

560.2. Могильник скіфського часу (Пирогівський), 6 – 5 ст. до н. е. (археол.).

На тій самій території, що й пам’ятки трипільської культури.

Досліджено 23 поховання, серед яких шість кремацій, дванадцять інгумацій, чотири безінвентарні інгумації віднесені до скіфського часу умовно та одна інгумація, яку не вдалося визначити за обрядом. Усі поховання містилися на незначній глибині під орним шаром і дуже пошкоджені. Поховання за обрядом інгумації здійснені в прямокутних ямах. Небіжчиків клали на спині у випростаному стані. Поховання за обрядом кремації – в овальних ямах. Перепалені кістки лежали купками на дні ями або у посудинах. Знайдено посуд (горщики, миски із загнутим до середини краєм вінець, черпаки з ручкою, що виступає над краєм), бронзові браслети, цвяхоподібну шпильку, намистини. Інвентар могильника, на думку Є. Петровської, подібний до знайденого на Хотівському городищі (див. ст. 543).

560.3. Могильник трипільської культури, межа 4 – 3 тис. до н. е. (археол.).

Прилягав безпосередньо до південно-західної околиці поселення. Досліджено 31 поховання-трупопокладення у верхньому шарі лесу на глибині до 0,5 м. Ймовірно, поховань було більше, частину з них зруйновано під час оранки. Могильні ями не простежувалися.

Небіжчиків ховали у випростаному стані на спині головою на захід. Чотири поховання розміщувалися попарно, інші утворювали чотири досить чіткі ряди.

Інвентар представлено невеличкими посудинами, аналогічними знайденим на поселенні, знаряддями праці з кременю та статуеткою. За інвентарем могильник синхронний поселенню. Поселення й могильник належать до групи пам’яток С-І (за періодизацією Т. Пассек), якій дали назву «пам’ятки чапаєвського типу».

560.4. Могильник трипільської культури, 1-а пол. 3 тис. до н. е. (археол.).

На цій самій території виявлено горщик-урну, заповнену залишками кремації.

1950 Є. Махно відзначала, що під час розвідок експедиції «Великий Київ» тут у великій кількості траплялася кераміка софійського типу. Поховання належить до групи пам’яток етапу С-ІІ трипільської культури. Ймовірно, воно входило до могильника софійського типу, зруйнованого під час оранки.

560.5. Поселення трипільської культури, межа 4 – 3 тис. до н. е. (археол.).

На східному краю мису. Займало площу бл. 6400 кв. м. Забудоване заглибленими житлами – напівземлянками, розташованими по колу, з вільним простором у центрі. Біля кожного було від трьох до п’яти господарських ям та відкриті вогнища. На дослідженій пл. 5 тис. кв. м виявлено 11 жител, 39 господарських ям і три відкриті вогнища.

Розміри котлованів жител становили від 20 до 120 кв. м. В кожному знайдено вогнище, іноді трохи заглиблене у долівку. Всі заглиблення на поселенні заповнені скупченнями стулок річкових черепашок, кістками й лускою риб, панцерами черепах, кістками тварин.

Траплялись у ямах також уламки кераміки, пластика (глиняні фігурки жінок та чоловіків, іноді прикрашені прокресленими лініями і наколами), знаряддя праці з кременю та інших порід каменю, кістки та рогу. Кераміка представлена двома групами. Столовий посуд різноманітний за формою – миски, горщики, амфори, кратери, глечики, кубки. Піскуватий з чорною лощеною поверхнею, прикрашений заглибленим орнаментом у вигляді стрічок з прокреслених паралельних ліній, та з відмуленої глини з чорним або коричневим розписом. Кухонні горщики виготовлені з глиняного тіста, в яке домішувався пісок або товчені стулки черепашок. Поверхня вкривалася розчісами та прикрашалася заглибленим орнаментом, виконаним нігтем, відбитками шнура та різноманітними штампами (гребінець, круглий, прямокутний або трикутний кінчик палички, край стулки черепашки тощо).

Література:

Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. – К., 1977; Кубышев А. И., Максимов Е. В. Пироговский могильник // МИА. – 1969. – № 160; Кубишев А. І., Скиба Л. Є. Пирогівський могильник // Археологія. – 1989. – № 2; Пачкова С. П., Кубишев А. І. Хронологія Пирогівського могильника // Археологія. – 1992. – № 4; Петровська Є. О. Ранньоскіфські пам’ятки на південній околиці Києва // Археологія. – 1970. – Т. ХХІV.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1904.