Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Дегтярьов

532.5. Будинок Артинова І., 1809 – 11 (архіт.).

Корпус № 16. У пiвденно-схiднiй частині монастирського подвір’я.

Споруджений за зразковим проектом як головний на садибі київського підрядчика – купця I. Артинова. Пожежа на Подолі 1811 завдала великої шкоди будiвлi, стіни якої 1812 тиньковано наново. Впродовж 19 ст. змінилося кілька власників будинку, 1867 права власності на нього набув монастир i пристосував під келії. У радянський час використовувався як цивільний житловий. Не раз переплановувався. Прибудову серед. 19 ст. до північного фасаду розібрано. Після передачі будинку монастиреві на його замовлення за проектом, розробленим в iнституті «Укрпроектреставрацiя» (арх. Н. Картамишева), здійснено реставрацію пам’ятки.

Одноповерховий з підвалом, мурований, тинькований, у плані прямокутний (наближений до квадрата). Дах вальмовий з мансардним приміщенням у горищному просторі. Планування змішаного типу. Перекриття підвалу склепінчасті, першого поверху – пласкі залізобетонні. Оформлений у стилі класицизм.

Центральну частину чолового східного фасаду акцентовано розкріповкою з трьома віконними прорізами, завершеною трикутним фронтоном. З обох боків від неї симетрично прорізано по два вікна. Замкові камені й архівольти в оформленні віконних прорізів пластично членують гладеньку поверхню фриза. Декоративну пластику фасадів доповнюють горизонтальне рустування та модульйони вінцевого карниза.

П’ять входів у будинок на трьох другорядних фасадах обладнано ганками зі сходами.

Будинок – яскравий зразок цивільної житлової архітектури Києва поч. 19 ст., вирішений у стилі класицизм.

Література:

ДАК, ф. 1, оп. 2, спр. 82; ЦДІАУК, ф. 127, оп. 839, спр. 104; Маниковский Ф. Исторически-статистическое описание Киево-Флоровского Вознесенского монастыря. – К., 1894.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1692.