Стінопис
Розмір зображення: 584:800 піксел
В 1734 р. церква згоріла. Живопис 12 ст. виконано в техніці секко на вапняному одношаровому тиньку 1.5 – 2 см завтовшки. Працювало кілька майстрів: 1-й писав легко і без граф’ї, 2-й з тонкою граф’єю, 3-й – з грубою граф’єю [Дорофиенко И.П., Редько М.П. Раскрытие фресок 12 в. в Кирилловской церкви Киева. – “Древнерусское искусство: монументальная живопись 11 – 17 вв.”, М., Наука, 1980 г., с. 45 – 51].
Цикл житія св.Кирила і Афанасія розміщено в південній апсиді. Він був доступним для огляду до 18 ст., у 1787 р. затинькований і забілений. Цикл складається з 5 ярусів приблизно 2 м заввишки кожен. Ці яруси не співпадають з денними шарами тиньку.
Сцени (зліва направо, згори вниз):
1 ярус:
1. Кирила обирають єпископом (олія, 19 ст.);
2. Кирило йде до брами (? погано збережена);
3. Кирило вчить людей;
2 ярус:
4. Кирило викриває поганих (олія, 19 ст.);
5. Біля царських врат (поган збереглась);
6. Кирило пише заповідь божу;
7. Кирило проповідує праву віру (Александрійський собор);
3 ярус:
8. Кирило та імператор на курульному стільці;
9. Кирило у човні;
10. Кирило учить царя;
11. Кирило учить у соборі;
4 ярус:
12. Кирило викриває єретиків;
13. Кирило зцілює біснуватих;
14. Богородиця благословляє Кирила і Афанасія;
5 ярус:
15. Невідомий фрагмент;
16. Поховання Кирила
Александрійський собор під головуванням Кирила надіслав 12 пунктів константинопольському єпископу Несторію, в яких Несторій ухилявся від правої віри. Собор вимагав, щоб Несторій відрікся по цих пунктах. Несторій відмовився, і Кирило добився, щоб імператор Феодосій 2 скликав 3-й вселенський собор (Ефес, 431 р.). На цьому соборі Несторія засудили і скинули; так утворилась несторіанська єресь.
У фресковому циклі ці події викладено не детально, а сумарно, як про собор, на якому Кирило переміг єресь за допомогою імператора. Актуальність теми соборі в івикриття єретиків була в 2 пол.12 ст. пов’язана із неканонічним поставленням митрополита Клима Смолятича і богословськими спорами у Візантії (перегляд літургічної догматики; зміст спасенної жертви – кому і ким вона приноститься, 2-ю особою трійці самому собі,чи що ? – предмет константинопольських соборів 1156 – 1157 рр. і 1167 – 1168 рр.) [Блиндерова Н.В. Житие Кирилла и Афанасия Александрийских в росписях Кирилловой церкви в Киеве. – “Древнерусское искусство: монументальная живопись 11 – 17 вв.”, М., 1980 г., с. 52 – 60].