Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Вівтар Шольц-Вольфовича. 16 ст.

Вівтар Шольц-Вольфовича. 16 ст.

Органічно поєднується з архітектурою та декоративними мотивами сюжетна скульптура і у вівтарях, вирізьблених з каменю. Найцікавішим з них є так званий вівтар Шольц-Вольфовича (нині стоїть у церкві Миколи у Львові). Ордерна композиція його досить складна; в ньому розміщено дев’ять барельєфів з сюжетами «страстей господніх». Орнаментація колон з зображенням виноградної лози та складними завитками волютоподібних кривих по боках композиції створюють пишне архітектонічне оточення для барельєфів і надають вівтареві мальовничого, ошатного вигляду.

Композиції більшості барельєфів мають традиційний для європейського мистецтва доби Відродження характер, особливо в таких сценах, як «Тайна вечеря», «З’явлення народові Христа», «Моління в саду». Дещо незвичайно трактовано центральну, найбільшу за розмірами композицію «Хід на Голгофу», в якій немає фігури самого Христа. Пояснюється це тим, що зображення розп’ятого Христа у вигляді круглої скульптури розміщувалось перед барельєфом. Композиція багатопланова: на першому плані подано розп’ятих розбійників, далі – людські постаті на конях, позаду стоїть юрба і, нарешті, – зображення оточеного баштами й стінами міста. Таке складне завдання – відтворення багатопланового простору майстер-різьбяр розв’язав досить уміло і впевнено. Незважаючи на деякі, іноді навіть значні, огріхи в пропорціях, барельєфи відзначаються життєвістю характеристики дійових осіб, їхніх облич, одягу, деталей побуту й пейзажу, вигляду приміщень і споруд. В нижній частині сцени «Покладення в труну» по обох кутах зображено досить умовно, навколішках, у святковому міщанському вбранні невеличкі постаті членів родини замовця. Є припущення, що в створенні цього вівтаря брав участь його замовник Ян Шольц-Вольфович, який, як і його брат йозеф, що був аматором живопису, займався скульптурою [Gębarowicz M. Studia nad dziejami kultury artystycznej późniego Renesansu w Polsce. Toruń, 1962, стор. 200 – 205]. (с. 136 – 138)

Вівтар Шольц-Вольфовича в костьолі у Львові. XVI ст.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 137.