Надгробок Станіслава Ганля. 1570 р.

Розмір зображення: 800:398 піксел

Цікавими є надгробки Олександра Ванька Лагодовського (1573) з Унівської церкви [Буцманюк І. Унів і його монастирі. Жовква, 1904. Зараз надгробок зберігається у Львівській картинній галереї], Балтазара Бзовського (1574) та Станіслава Ганля (1570) з Львівського кафедрального костьолу. В них добре відчувається рука місцевого майстра, який розуміння форми тісно пов’язав з мистецькими традиціями міста. Площинність трактування постаті, увага до обличчя й схематичність у подачі одягу, відсутність другорядних неважливих деталей – все це наближує скульптуру до кращих зразків місцевого портрета. Саме ці, властиві раннім портретам (наприклад, Яна Гербурта) риси, що засвідчують походження портрета з української ікони, мають у згаданих скульптурних творах яскраву аналогію. В цій групі скульптур немає холоднуватої величі надгробків великих магнатів. У цих не зовсім вправних з огляду на формально професійні якості скульптурах проступають риси людяності, зворушливої простоти, які говорять про гуманістичність поглядів, народність прийомів їхніх виконавців (с. 140).

Надгробок Станіслава Ганля у Львові. 1570 р.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 143.