Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2004 р. Вітражі Львова

Ще одна храмова будівля, яка постала в епоху домінування стилю еклектики, – костел Єлизавети, побудований Т.Тальовським в 1908-1912 роках [Вуйцик B.C., Липка P.M. Зустрічі зі Львовом… – С. 112]. Автором проектів вітражів для неоготичної споруди костелу був львівський художник Казимир Сіхульський. Виконуючи проекти, митець застосував комбінації різноманітних за формою, величиною, контурами кольорових площин, яким на вітражних полотнах мали відповідати шматки барвистих скелець. У таких проектах, як “Різдво”, “Богородиця”, К.Сіхульський виповнює площину вітражів різновеликими деталями, в інших – “Втеча до Єгипту” – затягає більшими тафлями скла, яким надає геометризованих форм з елементами кубізму [О polskiej sztuce religijnej: Praca zbiorowa / Pod. red. J.Langman. – Katowice, 1932. – S. 140]. У вітражі “Розп’яття” художник зобразив розп’ятого на хресті Ісуса на фоні трикутних і ромбовидних променів, поєднуючи ламані лінії з плавними арочними, якими він окреслив постаті Матері Божої і Святого Іоана. Багата, яскрава, темпераментна, бурхлива творча індивідуальність митця проявилася у вищезгаданих вітражах. К.Сіхульський виконував проекти упродовж 1908-1910 років, проте вони не були зреалізовані. Тільки один із картонів виконаний у матеріалі – вітраж з орнаментальними мотивами до каплиці Святого Губерта в костелі Єлизавети, де Сіхульський робив проект інтер’єра каплиці і зумів поєднати всі деталі декору в єдину цілісну програму, підпорядковуючи оздобу власному задумові. Виготовила вітраж Мала майстерня вітражів, яку в 1902 році заснував у Кракові відомий архітектор, професор Владислав Екельський спільно з художником декоративного мистецтва Антоном Тухом [Dobrowolski T. Sztuka Mlodej Polski… S. 381-382]. Уже протягом двох перших років існування майстерня зробила кілька вартих уваги вітражів.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 40.