2009 р. У Львові за сквер поблизу костелу св. Антонія

Дата: 29.04.2009. У Львові за сквер поблизу костелу св. Антонія міськрада хоче 2,5 млн. дол. – мешканці шлють скаргу Ющенкові та Тимошенко

Мешканці одного з районів центральної частини Львова завтра, 30 квітня, надішлють скаргу Президенту України Віктору Ющенку та прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко. Скарга стосується маніпуляцій міських чиновників з земельною ділянкою: сквером поблизу костелу св. Антонія. Справа стосується спорудження у Львові Польського Дому, для розміщення якого голова м. Перемишля М. Жонса на зустрічі польсько-української робочої групи з підготовки спільної сесії міських рад Львова і Перемишля 6 квітня 2009 року, попросив будинок колишнього (довоєнного) польського Товариства «Сокіл» на вул. Личаківській, 99.

Натомість Львівська міська рада запропонувала «вільну» земельну ділянку, а насправді – сквер поблизу костелу св. Антонія, який у ХVІІІ ст. був римо-католицьким кладовищем і на якому проводилися захоронення як парафіян-поляків так і монахів. Сьогодні цей сквер, який знаходиться за адресою: вул. М. Заньковецької – вул. Лисенка, 32.

«На нього і за радянських часів, і за всі роки української незалежності не наважилася «накласти лапу» жодна влада, жодна будівельна організація, сьогодні Львівська міська рада розглядає як звичайну земельну ділянку оцінюючи її, за словами заступника міського голови Львова п. В. Косіва, у 2,5 млн амер. дол. і пропонує урядові Республіки Польща викупити згадану земельну ділянку за цю суму у Львівської міської ради і передати її, тобто сквер, у власність польським товариствам Львова для спорудження ними тут «Польського Дому».

Якщо ж ті не погодяться, то В. Косів пропонує виставити згаданий сквер як вільну земельну ділянку на аукціон будь-кому і на будь-які цілі. Морально-етичний аспект такого кроку сина колись відомого дисидента, не хвилює», – йдеться у скарзі мешканців.

Також люди схвильовані, бо у суперечці виникла третя сторона. Керівник львівського відділення ордену францисканців о.Григорій, запевняє у ЗМІ, що поблагословить ідею спорудження у сквері «Польського Дому» за умови, якщо Львівська міська рада передасть їм, тобто орденові францисканців…двоповерхове приміщення Львівської музичної школи № 4, яке розташоване поруч з костелом св. Антонія і до Другої Світової війни використовувалося для потреб римо-католицької парафії.

«Виникає питання, що це за бартер, хто з Кабінету Міністрів України дозволив, щоб на рівні міського самоврядування (в даному випадку Львова) планувалися подібні махінації з нерухомістю?, – скаржаться люди. Наразі мешканці вулиць М. Заньковецької, Малої, Садовського та прилеглих кварталів, Лисенка та Личаківської зібрали більше 100 підписів сусідів і планують завтра, 30 квітня, надіслати скаргу до Києва.

Подаємо текст скарги у повному обсязі.

Документ дослівно

«Ми, нижчепідписані мешканці вул. М. Заньковецької, вул. Малої, вул. М. Садовського та прилеглих кварталів вул. М. Лисенка та вул. Личаківської у Львові, звертаємо Вашу увагу на факт самоусунення окремих держслужбовців Львівської обласної державної адміністрації, які курують гуманітарний напрямок, від виконання ними посадових інструкцій.

Так, наприклад, Львівська ОДА жодним чином не втручається у скандал із сквером біля римо-католицького костелу св. Антонія у Львові, який, з вини некомпетентних дій Львівської міської ради, вже набрав характеру міждержавного непорозуміння (див. нижче перелік українських та зарубіжних сайтів, на яких обговорюється дане протистояння).

Справа стосується спорудження у Львові т. зв. Польського Дому, для розміщення якого голова м. Перемишля (сьогодні Республіка Польща) п. М. Жонса на зустрічі польсько-української робочої групи з підготовки спільної сесії міських рад Львова і Перемишля 06 квітня 2009 року, попросив будинок колишнього (довоєнного) польського Тов-ва «Сокіл» на вул. Личаківській, 99. Натомість, Львівська міська рада, з невідомих причин, запропонувала «вільну» (як вважають міські чиновники) земельну ділянку, а насправді – сквер поблизу костелу св. Антонія, який у ХVІІІ ст. був римо-католицьким кладовищем і на якому проводилися захоронення як парафіян-поляків так і монахів.

Сьогодні цей сквер, який знаходиться за адресою: вул. М. Заньковецької – вул. Лисенка, 32, увесь післявоєнний період використовується як сквер з необлаштованим дитячим майданчиком. З північної сторони згаданий сквер межує з обласним дитячим будинком-інтернатом на вул. М. Лисенка і церквою св.безсрібників Козьми і Демяна та інфекційною лікарнею, а з південно-східної сторони – з львівською міською музичною школою № 4.

Для дітей – наш сквер – це єдина зелена поза. Крім того, це єдине у всіх довколишніх житлових кварталах місце, де відпочивають пенсіонери, чорнобильці, інваліди-афганці, а найбільше – молоді мами з маленькими дітьми. Будівництво в цьому сквері будь-якої споруди, як свідчать висновки технологічних експертиз, неминуче призведе до руйнації довколишньої забудови, яка презентована памятками архітектури ХІХ-поч.ХХ ст.

І ось, саме цей вищеназваний сквер по вул. М. Заньковецької – вул. М. Лисенка, 32, на який і за радянських часів, і за всі роки української незалежності не наважилася «накласти лапу» жодна влада, жодна будівельна організація, сьогодні Львівська міська рада розглядає як звичайну земельну ділянку оцінюючи її, за словами заступника міського голови Львова п. В. Косіва, у 2,5 млн. амер. дол. і пропонує урядові Республіки Польща викупити згадану земельну ділянку за цю суму у Львівської міської ради і передати її, тобто сквер, у власність польським Товариствам Львова для спорудження ними тут «Польського Дому».

Якщо ж ті не погодяться, то п.В.Косів пропонує виставити згаданий сквер як вільну земельну ділянку на аукціон будь-кому і на будь-які цілі. Морально-етичний аспект такого кроку сина колись відомого дисидента, не хвилює.

Керівник львівського відділення ордену францисканців о. Григорій (іншомов. – Гржегож), під керівництвом якого чотири роки тому на подвірї костелу св. Антонія була збудована, без жодних дозволів, стаціонарна споруда готельного типу з мансардними приміщеннями (яку міська і обласна влада усі ці роки вперто «не бачили»), запевняє у ЗМІ, що поблагословить ідею спорудження у сквері по вул. М. Заньковецької – вул. М. Лисенка,32 вищезгаданого «Польського Дому» за умови, якщо Львівська міська рада передасть їм, тобто орденові францисканців…двоповерхове приміщення львівської музичної школи № 4, яке розташоване поруч з костелом св. Антонія і до Другої Світової війни використовувалося для потреб римо-католицької парафії. Виникає питання, що це за бартер, хто з Кабінету Міністрів України дозволив, щоб на рівні міського самоврядування (в даному випадку Львова) планувалися подібні махінації з нерухомістю?

Як вирішуватиметься дане питання далі, ніхто вже не прогнозує, оскільки інтереси обидвох сторін далеко вже вийшли за майнові і ступили на ковзьку поверхню міжнаціональних стосунків, від курування яких в нашому місті держава (в особі Львівської ОДА), з невідомих причин самоусунулася. Вже зараз серед українсько- і російськомовних мешканців з прилеглих до вищезгаданого скверу вулиць визріває спротив проти горезвісної ідеї забудови для «Польського Дому» єдиного в цій частині Львова скверу по вул. М. Заньковецької – вул. М. Лисенка, 32.

Невдовзі, такі непродумані і неузгоджені з державною владою «ідеї» можуть спричинити напруження у міжнаціональних і міжконфесійних стосунках (оскільки, корінних мешканців Львова планують позбавити єдиного невеличкого скверу на догоду інтересам однієї з нацменшин).

Неоднозначним вважаємо і сам факт вимагання польською стороною від Львівської міської ради передати для «Польського Дому» триповерховий будинок по вул. Личаківській, 99 (кол. Будинок піонерів), в якому в довоєнний час знаходилося польське Тов-во «Сокіл». Віддавши цей будинок як ніби-то «передвоєнну власність», Львівська міська рада створить прецендент, після якого вже ніхто не зупинить хвилю реституцій у Львові, тобто, повернення колишнім власникам сьогоднішніх львівських камяниць.

Розуміючи, наскільки несвоєчасними і непродуманими є подібні «ігри» львівської і перемишльської міських рад, головний радник прем’єра Республіки Польща М. Дворчик, відповідаючи на питання про причини вищенаведеного конфлікту у Львові відповів, що «…справу нерухомості для нац. меншин у Львові і Перемишлі треба залагоджувати не на місцевому, а на міждержавному рівні».

Тому, просимо Вас, пане Президенте, і Вас, пані Прем’єр-міністр, втрутитися у дану ситуацію і захистити наші законні права на користування сквером по вул. М. Заньковецької – вул. М. Лисенка, 32».

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»