2009 р. Замочити Бандінеллі!

Ірина Гищук, Мирослава Іваник

Дата: 17.11.2009

Нещодавно відреставрований палац Бандінеллі, що на пл. Ринок, 2 у Львові, потерпає від замокання. Експерти кивають на недбалість будівельників, які виконували роботи на сусідньому із палацом будинку під № 3. Натомість фірма-виконавець стверджує: стіни палацу замокали й раніше, а до неї з претензіями ніхто не звертався.

У Музеї історичних коштовностей, який розташований у палаці Бандінеллі, нарікають, що під час реставрації сусіднього будинку на ньому зняли ринви, які відводили воду з обох будинків. У результаті під час цьогорічних літніх злив по стінах палацу Бандінеллі тік водоспад.

– Грибок кинувся на вапнякові колони, суттєво пошкоджений фасад і серйозно намок центральний парадний зал, оформлення якого датується приблизно 1637 роком. Це добре, що ми ще не встигли повісити в парадному залі панно XVII століття – якби воно намокло, була б непоправна втрата. Я намагався говорити з тими, хто працював на об’єкті, але мене ніхто не хотів навіть чути. Добре, що під час цих сильних дощів, коли почали замокати інтер’єри, ми були на роботі і встигли врятувати експонати, – розповів “Пошті” Сергій Богданов, завідувач Музею історичних коштовностей.

Підтверджує це й Лідія Горницька, головний архітектор проекту реставрації будинку на Ринку, 3, яка вела авторський нагляд за реставрацією. За її словами, у палаці намокла також автентична дерев’яна стеля в парадній залі, яка датується початком XVII століття.

– Фірма, яка виконувала роботи, справді спричинилася до замокання палацу Бандінеллі. Коли зняли ринви на межі двох будинків, потрібно було зробити тимчасове водовідведення. Як головний архітектор проекту, я неодноразово про це їм говорила. Зараз потрібно чимшвидше замовити спеціальні дослідження, щоб дізнатися, наскільки серйозних пошкоджень зазнала стеля у парадній залі, і рятувати її, – сказала “Пошті” Лідія Горницька.

За словами пані Горницької, відсутність ринви – це не єдине зауваження авторського нагляду до фірмивиконавця робіт на пл. Ринок, 3.

– Інститут “Укрзахідпроектреставрація” 30 вересня 2009 року надіслав фірмі ТзОВ “Еталон”, яка виконувала роботи, акт, у якому викладено 32 зауваження, а також диск із зображеннями дефектів реставрації, – сказала пані Горницька “Пошті”.

Та, з’ясувалося, свої зауваження архітектор передала не за адресою… Генеральний директор ТзОВ “Еталон” Роман Лобай пояснив “Пошті”, що його фірма на правах субпідрядника лише реставрувала фасади будинку на пл. Ринок, 3. А підрядником, який деюре відповідає за всю реставрацію, є ТзОВ “Центр будівельних технологій”, тож усі претензії варто скеровувати туди.

Важко припустити, щоб архітектор проекту не знала, хто працює на об’єкті. Лідія Горницька пояснює це просто:

– Усі роботи на пл. Ринок, 3 дефакто курирував Роман Лобай, тож на його адресу я й скерувала зауваження. ТзОВ “Центр будівельних технологій” та ТзОВ “Еталон” – пов’язані структури (до речі, фірми навіть розташовані за однією адресою – “Пошта”). Але якщо “Еталон” вважає, що наші претензії скеровані не за адресою, потрібно було відіслати нам їх назад, – говорить пані Горницька.

Пан Лобай спочатку заявив “Пошті”, що “офіційно їм не висловлювали жодних претензій ні представники замовника, ні музею”. Проте пізніше таки визнав, що отримав зауваження архітектора і навіть… передав їх за призначенням. Назар Ганачівський, директор ТзОВ “Центр будівельних технологій”, своєю чергою, зазначив “Пошті”, що не отримував жодних зауважень чи претензій ані від музею, ані від авторського колективу…

– Ми працюємо вже не перший рік і не могли припуститися такої помилки. Ми все зробили добре. Палац затікав і раніше, і нашої вини тут немає. Такі звинувачення – це замовлення конкурентів. Чому усі претензії почалися тоді, коли ми закінчили об’єкт? Поки стояли риштування, жодних зауважень не було, – сказав Назар Ганачівський.

Обидва директори твердять, що палац Бандінеллі затікав і раніше, задовго до реставрації будинку № 3. Свої слова у розмові з “Поштою” підтверджують фотографією, на якій видно підмочений фасад палацу. Вони стверджують, що фотографія ця дворічної давності…

Будівельники наголошують на юридичних моментах: офіційних зауважень не було, висновків комісії немає. Пані Горницька акцентує на нефаховій реставрації, і байдуже, яка юридична особа її робила. Дивно інше, чому ані музейники, ані міські посадовці, ані архітектори не склали акта за фактом затікання палацу та неякісної реставрації будинку № 3, якщо такі мали місце?

– На жаль, той, хто мав би вести технічний нагляд і контролювати якість виконання робіт, а саме їх замовник – управління капітального будівництва Львівської міської ради – не робив цього. Ми дуже розчаровані підходами міської ради до реставрації пам’яток, – сказала Лідія Горницька. За її словами, реставрацію пл. Ринок, 3, безпідставно припинили за усною вказівкою Олега Синютки, першого заступника міського голови Львова…

Натомість Богдан Коваль, начальник управління капітального будівництва ЛМР, стверджує:

– Роботи на цьому об’єкті виконані нормально. Я не заздрю фірмі, яка працювала в таких умовах. Там була справді складна ситуація – невирішені деякі проектні питання, змінювалися проектні рішення…

Хто б не був винен, факт затікання палацу Бандінеллі не змінити. Якість реставрації будинку № 3 також залишається під питанням. Будівельники, архітектори та міські посадовці кивають одне на одного, ймовірно, намагаючись за старою доброю радянською звичкою приховати за паперовою тяганиною не вельми якісну роботу… Зрештою, жалітися ніхто не буде. Будинки ж бо німі…

Джерело: “Суботня пошта”