Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Будинок Корнякта (№ 6)

Будинок Корнякта (№ 6)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Житловий будинок 1589 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 49].

Жилий будинок 1589 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Кам’яниця Мешковського 1580, 1793, 1816 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Більш строго трактовано будинок грецького купця Корнякта [B.Ciчинський. Вежа і дім Корнякта у Львові. Львів, 1933], що зайняв дві дільниці. Єдиний з розташованих на майдані, він мав на головному фасаді шість вікон. Це дало змогу спорудити на його подвір’ї мальовничу триповерхову аркаду на зразок італійських палаців. Збудував його близько 1580 року архітектор Петро Барбон, італієць походженням. Фасад будинку, як і оздоблення інтер’єрів, трактовано в досить скромних формах (аттік з фігурним завершенням було влаштовано наприкінці XVII століття). [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 79 – 80]

В 1640 р. будинок придбав воєвода Якуб Собеський, батько короля Яна Собеського. Тут в 1686 р. був підписаний “вічний мир” між Річчю Посполитою і Росією. За умовами миру Київ, лівобережна Україна і східна Білорусія переходили до Росії. [Львов: атлас туриста. – М.: 1989 г., с. 51, 57].

Слід знати, що це була саме акція підписання угоди (прерогатива королівської влади), а не ратифікація (прерогатива сейму). Сейм Речі Посполитої ратифікував цей вічний мир аж після Полтавської битви 1709 р.

Будинок споруджено в 1580 р. на місці двох готиних кам’яниць для купця-грека Костянтина Корнякта. Від попереднього будинку лишився готичний зал 1-го поверху.

К.Корнякт помер в 1603 р.; в 1623 р. будинок придбали ченці-кармеліти, а потім – Я.Собеський.

В 1678 р. на фасаді споруджено пишний портал та аттік з фігурами рицарів.

В 1817 р. влаштовано балкон 2-го поверху.

В 1908 р. власник продав будинок місту для влаштування тут музею.

З 1940 р. тут розміщується історичний музей.

Надзвичайно привабливим для туристів є знамените Італійське подвір’я палацу Корнякта № 6, де із середини 1990-х облаштували кафе в самому подвір’ї та відновили стару винарню в підвальному приміщенні.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 10 листопада 2006 року, № 35 (35)