Портрет Роксолани. Кін. 16 – поч. 17 ст.

Один з таких творів [італійських художників], треба думати, був взірцем при створенні портрета Анастасії Лисовської з Рогатина (кінець XVI – початок XVII ст.), відомої також під ім’ям Роксолани (тобто українки). Як і Маруся Богуславка в народному епосі, Роксолана уособлювала в українському малярстві ідеальний образ прекрасної і сміливої дівчини. Анастасія-Роксолана в десятирічному віці опинилась у турецькому полоні. Згодом вона стала дружиною султана Сулеймана І і відігравала визначну роль в політичному житті двора як султанша Куррен (середина – друга половина XVI ст.) [Коллас. История Турции. Пер. со 2-го франц. издания. СПб., 1882, стор. 37].

Створюючи образ Роксолани – української жінки, сповненої життєвої сили й краси, – живописець зображує її в світлому турецькому вбранні (Львівський історичний музей). Щоб підкреслити високе положення, яке вона посідала, художник прикрашає її голову великим білим тюрбаном з червонуватими смугами, незважаючи на те, що його носили в Туреччині лише чоловіки. На знайомство з творами італійських майстрів вказує кольорова гама портрета, особливості ліплення форми, світлотіньові ефекти тощо. Разом з тим у портреті відчувається пензель місцевого цехового майстра, який вносить нові риси і в живописний лад твору, і в тлумачення самого образу, виявляючи в ньому те, що було притаманне лише українській жінці. Він змінює пропорції обличчя, робить його округлішим. В цьому портреті, де важливу роль відігравала творча фантазія художника, Роксолана виступає за його задумом не стільки як конкретна особа, а скоріше як узагальнений образ української красуні (с. 300 – 302).

Портрет Роксолани. Кінець XVI – початок XVII ст. Львівський історичний музей.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 301.