Портрет С.Баторія
Розмір зображення: 672:800 піксел
Львівській школі належить також портрет польського короля Стефана Баторія (Львівський історичний музей). Портрет виконав львівський цеховий майстер Войцех Стефанович (помер у 1589 р.) під час візиту короля до Львова 1578 року [Tadeusz Mańkowski. Lwowski cech malarzy w XVI i XVII wieku. Lwów, 1936, стор. 35]. Це підтверджується присвоєнням в тому році Стефановичеві титулу королівського придворного маляра. Як і портретам Яна Гербурта, так і цьому творові властива статичність постаті, сплощене трактування тулуба поряд з досить об’ємним ліпленням голови. Король зображений в червоному кунтуші з чорною хутряною опушкою та відлогою, в темній шапці з чорним плюмажем. Чорні фарби, незважаючи на широку площину червоного, надають загальному колориту твору стриманості й навіть суворості. В живому моделюванні обличчя відчувається рука досвідченого майстра, якому властива гостра спостережливість при вивченні натури. Виняткова життєвість обличчя досягається тонкою грою світла, легкими синюватими тінями біля очей, рожевими – в поглибленнях щік, густими, коричневими – коло носа. Всі свої спостереження живописець органічно підпорядковує виявленню складного духовного світу зображуваного. В похмурому зосередженому погляді очей, в суворій складці навколо стиснутих губ, у стриманому виразі обличчя розкрито психологічний стан замкнутої, з великим життєвим досвідом людини. Широкий розліт брів, енергійний обрис підборіддя, пряма лінія губ виявляють непохитну волю та дійовий характер. Портрет написано без помпезності, майже з документальною достовірністю. Таке рішення відрізняється від трактування образу Стефана Баторія в творі польського придворного живописця М. Кобери 1583 року. Манері останнього властива більша увага до зовнішніх засобів возвеличення. Це виявилося, наприклад, у репрезентативній позі Стефана Баторія, зображеного на весь зріст в парадному вбранні (с. 304).
В. Стефанович. Портрет Стефана Баторія. 1578 р. Львівський історичний музей.
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 308.