Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Будинок міського театру

Будівля замикає перспективу центральної розпланувальної осі центру Львова – проспекту Свободи. Знаходиться неподалік будинку старого міського театру Скарбека.

Новий міський театр зводився в 1897-1900 рр. за проектом львівського архітектора З.Горголевського, який переміг у конкурсі. Перша вистава відбулася 4 жовтня 1900 р., але оздоблювальні роботи тривали ще вісім років. Вдале містобудівне розташування споруди по осі проспекту, прокладеного вздовж р.Полтви, потребувало складних інженерних заходів щодо влаштування фундаментів у болотистому ґрунті. Необхідні розрахунки були виконані фахівцями Львівської політехніки. Традиційні цегляні конструкції потинькованих стін доповнюють металеві кроквяні ферми над залом та двошарнірні арки над сценічною частиною (прогін – 20 м, стріла – 10 м). Ці та інші металеві конструкції перекриттів були виготовлені в Польщі.

В основу просторової композиції компактної прямокутної споруди покладено апробований у кращих європейських театрах прийом виділення об’ємів сцени та залу для глядачів, оточених по периметру вестибюлями, фойє і службовими приміщеннями. Традиційними для театрів кінця XIX ст. є форми неоренесансу, введення в оздоблення розкритих для огляду з усіх боків фасадів великомасштабного ордера та скульптури. Тектонічно фасади поділяються на три яруси: нижній – у вигляді рустованого подіуму; середній (двоповерховий) – оздоблений колонами та пілястрами коринфського ордера; верхній – з аттиків і фронтонів, прикрашених статуями, обелісками, рельєфами. У масиві споруди домінує підвищена сценічна частина, перекрита великою чотиригранною банею з ліхтариком. На головному, завершеному трикутним фронтоном південному фасаді між бічними пітонами влаштовано трипрогонову аркову лоджію, з’єднану з фойє 2-го ярусу.

Над скульптурним і живописним оздобленням театрального будинку працювали видатні тогочасні митці. Скульптура на головному фасаді має алегоричний характер. У нішах-екседрах пілонів встановлено алегоричні фігури “Комедії” різця Т.Баронча і “Трагедії” – А.Попеля, який також є автором горельєфу міфологічного змісту в тимпані фронтону. На тлі горизонтального аттика, прикрашеного декоративними щитами та рельєфами роботи С.Вуйцика, виділяються фігури муз. Фасад увінчують три величні мідні скульптури, створені талановитим українським скульптором Петром Війтовичем: крилаті постаті “Слави” – над фронтоном, “Музики” і “Поезії” – над пілонами.

Парадні приміщення театру щедро прикрашено мармуром, позолотою, ліпниною й живописом. Стилістика оздоблення збігається з характером фасадного декору. Вестибюль з вишуканими тримаршовими сходами та світловим плафоном розмалював колектив митців під керівництвом Т.Попеля. Живопис фойє присвячений тематиці польської драматургії. Підвісний плафон глядачевого залу з зображеннями дев’яти муз і “Тріумфу Слави” разом з панно над сценою намалював С.Рейхан. Живописне оформлення великого триярусного залу на 1800 місць доповнює сценічна завіса з композицією “Парнас” пензля Г.Семірадського.

Будинок львівського театру є однією з найкращих видовищних споруд на терені України.

Т. О. Трегубова

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 142.