Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Вітражний плафон

Вітражний плафон

Вул. Театральна, 6

1909-1911 pp., архіт. бюро І.Левинського

Класичний вітраж, ансамблевий

Свинцева арматура і спайка, моліроване скло. 200: 400 см

Плафон прямокутної форми. Основним елементом вітража є ромб. Ромб з безбарвного молірованого скла знаходиться у центрі композиції. Його вершини оздоблені блідо-рожевими прямокутниками. Довкола нього блідо-жовтою смугою описаний ще один ромб. За його межами – нейтральне тло, зібране з ромбовидних модулів молірованого скла, оперезане широкою блідо-рожевою смугою овала, замкненого в прямокутник. Кути прямокутника виповнені шматками скла блідо-смарагдового кольору.

Література. Державний архів Львівської області, ф. 2, оп. 1, спр. 5231.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 193.

Подібне застосування виключно геометричних елементів простежується у вітражах будинку № 5 на вул.Театральній (1909-1911 pp.; арх. бюро Івана Левинського) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр. 5231, арк.99, 100, 114]. Це кольорові засклення віконечок у простінку, шо біля вхідних дверей до помешкання. Структуру вітража становлять три невеликих вікна верхнього ряду та відповідна кількість видовжених великих вікон нижнього. Вони об’єднані єдиною композиційною схемою, що складається з дрібних елементів – овалів, ромбів, фоном для яких служать вузькі прямокутні модулі молірованого скла, шо підкреслюють вертикальність й архітектоніку композиції. Вітраж покликаний оздоблювати та естетизувати не лише внутрішній простір будинку, він є важливим декоративним елементом в інтер’єрі помешкання, який спонукує до органічного впорядкування інших деталей інтер’єра. Відповідною є і кольорова гама вітражів, де переважають білі та блідо-жовті шматки скла з незначними акцентами червоного та трав’яно-зеленого.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 123 – 124.

В одному місці – № 5, в другому – 6.