Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Сюйренське укріплення

Пам’ятка археології

VІ-VІІ ст.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський р-н, на південь від с. Мале Садове, на лівому березі р. Бельбек.

Загальний опис:

Укріплення розташоване на мисі Куле-Бурун. Мис перетинають дві оборонні стіни, які сходяться під тупим кутом, зверненим у тильну сторону. Загальна довжина обох куртин – 92 м. На стиці їх поставлена башта діаметром біля 8 м (нині обвалена), у якої з західної сторони знаходиться хвіртка, а зі східної були арочні ворота (нині також зруйновані). Башта двоповерхова, висотою 9,5 м, складена в перев’яз зі стіною, зберегла більшу частину купольного перекриття з замковим каменем. Загальна площа укріплення біля 1 га.

Стіни товщиною до 2,5 м збереглись на висоту до 4 м. Стіни та башта складені з великих квадрів місцевого вапняку, покладених рівними рядами на вапняковому розчині. Поперечні квадери глибоко входять у забутовку, що заповнює вузький проміжок між панцирями. На другому поверсі башти на стінах збереглися залишки фрескового живопису XIII ст. На території укріплення є сліди кам’яних будівель. Культурний шар від 0,5 м в північній частині до 3 м біля оборонної стіни.

Спереду укріплення на відстані 275 м на південний схід знайдені залишки стіни, перетинаючої плато і складеної насухо з невеликих необроблених каменів. Ширина її біля 2 м, висота збереглася до 1,2 м. Час виникнення стіни поки не визначений.

Історична довідка, відомості про дослідження:

В 1930 р. детальний огляд та опис укріплення зробили М.І Репніков та Є.В. Веймарн. Час виникнення укріплення визначалось VI-VII ст. (М.І. Репніков, А.Л. Якобсон).

Зроблені Д.Л. Талісом в 1966 р. шурфовки дозволили йому припустити час побудови фортеці X-XII ст.

І.А. Баранов продовжив у 1968 р. дослідження шляхом шурфовок. На його думку, фортеця виникла в VII-IX ст.

Матеріали досліджень 1966 р. зберігаються в Московському Державному історичному музеї, а 1968 р.- у Відділі археології Криму Інституту археології НАНУ.

Реставраційні роботи:

Ремонт вежі (встановлення контрфорсу зі східного боку) проведені в 1949 р. Бахчисарайським історико-археологічним музеєм та Відділом археології Криму Інституту археології НАН У (м. Симферополь).

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих від 5.09.1969 р. № 595.

Охоронний № : № 710.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Бахчисарайського районної Ради народних депутатів від 30.05.1974 р. № 261 визначена охоронна зона в межах 119 га.

Основна бібліографія, архівні дані:

Репников Н.И., Вейнмарн Е.В., Сюйренское укрепление // Изв. ГАИМК.- Вып. 117.- М.- Л., 1935.

Якобсон А.Л. Раннесредневековый Херсонес // МИА.- № 63.- М.- Л., 1959.- С. 120-122.

Домбровский О.И. Фрески средневекового Крыма.- Київ: “Наукова думка”, 1966.- С. 56-58.

Якобсон А.Л. Раннесредневековые сельские поселения юго-западной Таврики // МИА.- № 168.- Л., 1970.- С. 17-18.

Баранов И.А. Археологические разведки на территории Сюйренского укрепления в Крыму // Археологические исследования на Украине в 1968 г.- Київ: “Наукова думка”, 1971.- С. 88-92.

Талис Д.Л. Сюйреньская крепость // Византийский временник.- М.: “Наука”, 1972.- Т. 33.- С. 218-229.

Отчет Эски-Керменской экспедиции за 1933 г. / Архив Ленинградского Отделения Института археологии АН СССР.

Отчет Д.Л. Талиса о работах в Крыму / Архив ГИМ (Москва).

Отчет И.А. Баранова о разведках на территории Сюйреньского укрепления в 1968 г. / Архив ИА АН УССР.

Ілюстративні матеріали:

Генплан Сюйреньського укріплення.

Фото Сюйреньського укріплення. Загальний вигляд.

Фото залишків оборонних споруд.