2009 р. Володарі Невицького замку чеканили фальшиві гроші

Сніжана Русин

Дата: 12.03.2009

Під Ужгородом занепадає середньовічний замок ХІІІ ст. Невицька фортеця розташована за 12 км від обласного центру на горі вулканічного походження біля сіл Невицьке і Кам’яниця. Обабіч гору омивають річки Уж та Вайда. Останнім часом через надмірну кількість туристів замок руйнується.

Дістатися до Невицького можна маршрутними таксі Ужгород-Перечин або Ужгород- Кам’яниця, які щопівгодини вирушають з автовокзалу вулицею Фединця в обласному центрі.

– Якщо 1991-го замок за літо відвідували 5 тисяч людей, то тепер – 150 тисяч. Але біда в тому, що фортеця безбалансна, – зітхає археолог, керівник громадського об’єднання ”Невицький замок” Олександр Дзембас, 48 років. – За радянських часів її назвали руїною, тому юридично не оформили. Замок не числиться за жодною з сільрад, тому ніхто його не доглядає і не виділяє коштів на утримання. Міжнародні фонди готові інвестувати гроші в реставрацію, але не мають із ким укласти угоду.

Невицький замок славиться автентичною архітектурою. Від епохи середньовіччя фортецю жодного разу не перебудовували.

– Із 1644 року замок не експлуатували, а тому він ніби самозаконсервувався, – веде далі археолог. – Його будівництво пов’язують із активною ”руською” політикою угорських королів.

Після зведення фортеці 1241-го на неї напали монголо-татари, але споруду швидко відбудували. 1279 року угорський король Ласло ІV віддав ці землі трансильванському воєводі Фінті з роду Обо. По смерті останнього володарем Ужанщини і Невицької фортеці став його брат Омодей.

– Із 1328 року для Невицького замку починається нова епоха. Угорський король Карл Роберт передає замок італійцям Другетам. Але у 1580-х між Другетами почалися родинні чвари і будівля переходить від одних родичів до інших. Другети володіли нею аж до її зруйнування за доби середньовіччя.

Відомо, що в Невицькому замку господарювали правителі Дьордь ІІ, Дьордь ІІІ, Гашпар, Іштван, Янош Х Другети, трансильванський князь Габор Бетлен. Знищив фортецю Дьордь І Ракоці.

– Усі її володарі були помпезними та багатими особами, – каже археолог. – Повноцінні розкопки на цій території почалися тільки у 1990-х. Тепер Невицький замок – найбільш досліджена фортеця на Закарпатті.

Олександр Дзембас проводить тут розкопки з 2000 року. За цей час опублікував книгу, брошури, з десяток наукових статей.

– Розкопки довели, що під час облоги замку рови навколо нього наповнювали водою через оригінальну систему водопостачання. Вода під природним тиском надходила дерев’яним водопроводом із сусідньої, вищої гори. Крім того, всі знахідки допомогли нам відтворити інтер’єр замкових споруд та простежити еволюцію будівлі.

За знайденими кахлями археологи планують реконструювати опалювальну систему замку. Металеві уламки дозволяють дослідникам відтворити лицарські обладунки, зброю та спорядження тих, хто жив у фортеці.

– Цікавими є залишки фундаменту споруди, яка на початку ХІV століття, швидше за все, виконувала функції Великої зали. Це те місце, де відбувалися офіційні прийоми, переговори та судові засідання. Дізнатися про це нам допомогли монета Карла Роберта, бронзовий із печаткою та срібний зі склом персні, фрагмент бронзової булави.

Археологи дізналися, що на території замку працювали кравець і швець, діяли ювелірний цех, кузня та майстерня з ремонту арбалетів.

– Підозрюємо навіть, що володарі замку були фальшивомонетниками. Бо знайшли тут кілька підроблених монет.

Схожих будівель у Центральній Європі залишилося небагато.

– Мріємо відтворити у стінах замку справжнє середньовіччя, тобто музеїфікувати фортецю, але на це треба не менше півтора мільйона гривень. Зараз вона в аварійному стані, потребує негайної консервації та реставрації.

Джерело: “Газета.ua”