Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Верхня дошка оправи євангелія 1658 р.

Верхня дошка оправи євангелія 1658 р.

Розмір зображення: 575:800 піксел

Київське золотарство представлене повніше, ніж будь-яка інша локальна група. На пам’ятках третьої чверті [17] століття ще відчувається вплив західноєвропейського ренесансу, а подекуди й готики. Це можна простежити в орнаментальних прикрасах, у деяких формах клейм, а також в характері сюжетних композицій. На книжкових оправах середники чільної дошки часто мають форму арок з одним або трьома отворами, прикрашеними колонками. Наріжники трапляються різноманітних форм: чотирикутні, восьмикутні, круглі тощо. В деяких випадках клейма оздоблені простими зубчатками, на зразок старих готичних орнаментів. Людські постаті, сюжетні композиції, як правило, литі, причому нерідко використовується така ж сама модель. Корінці оздоблюються накладним мережчатим ренесансним орнаментом. В такому ж дусі оформлені й застібки. Спідні дошки переважно мають один середник, який використовується для різних сюжетних композицій. Пуклі робляться сферичними й довкола оздоблюються мережчатим ренесансним орнаментом. Постаті здебільшого відливаються, карбуються й гравіруються рідко.

З цього погляду заслуговує на увагу оправа, яка є вкладом козацького полковника Василя Золотаренка до ніжинської Миколаївської церкви (КПЛ, № 12). Тут обидві дошки не обтягнуті оксамитом, як це робилося раніше, а оббиті срібною бляхою, що править за тло для накладних клейм. Принципи композиції такі ж, як були раніше, але форми середників і наріжників – нові. На дошці середник має форму арки з одним прогоном. Зверху арку увінчує фронтончик з самоцвітами. Такі ж прикраси є і всередині арки. В ніші зображено традиційне розп’яття, за колонками – статичні пози богородиці й Магдаліни. Наріжники також відлиті, непропорційно великих розмірів, мають,форму літери «Г». На їх полях – складні сюжетні композиції. Тут, крім барельєфів євангелістів з їхніми символами, вперше зображено херувимів та серафимів. Щоб заповнити простір, у кутах наріжників укріплені ажурні розетки з кольоровим камінням. По краях, між верхніми й нижніми наріжниками, – накладні литі орнаментальні смуги у вигляді виткого стебла; з; вузенькими листочками. На спідній дошці середник зовсім інший. Він має восьмигранну видовжену форму, яка. окреслена піднятою безпосередньо на срібній блясі профільованою смугою. Довкола середника – овальні й круглі медальйони. На середнику і в медальйонах вигравірувано в реалістичній манері постаті святих. По кутах накладені чотири сферичні пуклі в формі, розеток, які часто трапляються на архітектурних пам’ятках XVII ст. Розетки, обрамлені мережкою ренесансного характеру. Корінець оздоблено накладним ланцюжком з шести мережчатих медальйончиків. На нижній дошці вигравірувано дарчий напис: «Сие божественное евангелие украсил коштом своим раб божий Василий Ничиполєвич Золотаренко до храму светые Христа Церкви нежинской со женою за отпущения грехов своих и родителей во вечную себе паметь року божого 1658 месяца января дня 30». (с. 72 – 76)

Верхня дошка срібної оправи євангелія, карбована. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 12

Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 74.