Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

1968 р. По Україні

Іконостас Миколаївської церкви в Ніжині. 30-і рр. 18 ст. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 142.

В минулому Ніжин – це стародавнє українське поселення, що в 1648 р. стає полковим містом ніжинського козацького полку. Воно являло собою один з осередків ремесел торгівлі, а потім і культури та мистецтва. Вироби тутешніх майстрів – теслярів, сницарів, ювелірів – були широко відомі.

У 1668 р. в Ніжині був збудований перший в українській архітектурі хрещатий п’ятибанний храм нового типу, що склався під впливом прийомів і форм українського дерев’яного будівництва. Він поклав початок розвиткові нового виду планово-просторової організації хрещатих храмів. Його архітектура, як у всякого первістка, сувора і величава, масиви бань не розчленовані ні по вертикалі, ні по горизонталі. Велетенські гранчасті стовпи здіймаються вгору, і ніщо не порушує їх гармонії й рівноваги. А скромні портали, плями віконних отворів та фігурні ніші на стінах храму тільки підсилюють враження сили й монументальності.

У Миколаївському соборі був один з найкращих іконостасів Лівобережної України. Він займав ширину всього храму з бічними раменами і (подібно до того, як у гамаліївському та єлецькому храмах) мав акцент по осі не тільки сильно виявленим вертикальним членуванням з царськими вратами в першому ярусі та «Молінням» на третьому, але й тим, що горизонтальні членування іконостаса в бічних раменах, дійшовши середньої частини храму, круто ламались і піднімались вгору. Різьба, надзвичайно густа й соковита, нагадує орнаменти іконостасів у Сорочинцях (1732) та Гамаліївці (1735). Можливо, що ці іконостаси разом з густинським вийшли з однієї ніжинської майстерні.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 138 – 141.