Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2008 р. На Одещині впорядкували козацькі кладовища

Прес служба Чорноморського гайдамацького з’єднання

Дата: 21.04.2008

19 квітня, в суботу одеські козацькі товариства провели заходи по упорядкуванню території на трьох козацьких кладовищах.

Цвинтар Сотниківської Січи, заснований Запорожцями Нерубаями у 1775 році знаходиться на території міста Одеса під Шкодовою горою і є вже давно непрацюючим. У 1993 році завдяки чисельним зверненням козаків до обласної адміністрації, було порушено питання щодо надання цьому цвинтарю статусу історичної пам’ятки місцевого значення. Але нажаль всі охороні заходи на цьому і закінчились.

Другий козацький цвинтар – дуже багатьом сумно відомий Усатівський, на якому збереглась велика кількість козацьких кам’яних хрестів, але незважаючи на свою історичну цінність жорстоко руйнуються завдяки „господарської” діяльності Усатівської сільської влади.

Третє місце козацького суботнику – це стара частина сучасного цвинтаря села Великий Дальник, де великодальницькі козаки бережуть кам’яні могили своїх пращурів.

У суботнику разом прийняло участь біля п’ятдесяти чоловіків. Багато хто з козаків приїхали з дітьми, які з задоволенням приймали участь у прибиранні території.

Напередодні деякі козацькі товариства звернулись до директорів підшефних одеських шкіл з проханням залучити школярів до цієї справи, але їм було відмовлено. В кулуарах стала відома наступна інформація: районні відділи освіти заборонили школам приймати участь у політичних акціях. І це є правильно.

Тільки ось незрозуміло: з яких пір патріотичне та культурне виховання молоді – до якого відноситься упорядкування могил наших славетних пращурів відноситься до політичної акції? І чому останнім часом в Одесі за любий прояв любові або небайдужого ставлення до української культури можна получити ярлик „западенця” або “бандерівця”?

І ще, хотілось би звернутись до держслужбовців, в чиї обов’язки входить збереження культурної спадщини: може досі працювати на свою кишеню і щось робити тільки у випадку доброго хабару? Невже тяжко зробити інвентаризацію на цих кладовищах і внести ці пам’яткі народної архітектури до реєстру пам’яток? Бо через декілька років, якщо зараз не захистити це на державному рівні, їх просто знищать у гонитві за прибутками…

Джерело: Майдан-інформ