Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1909 р. Загальний вигляд із заходу

1909 р. Загальний вигляд із заходу

Розмір зображення: 649:920 піксел

Фото Бориса Костянтиновича Реріха (1885 – 1945) з експедиції 1909 р. (нині зберігається в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії в Києві). Опубліковано 6 листопада 2019 р.

На світлинах зафіксовано церкву Св. Василя Великого в риштуванні під час її реставрації (1908-1912) за проектом арх. О. Щусєва [За метод реставрації храму, його наукову новизну й оригінальність архітектор-художник О. Щусев отримав звання академіка архітектури], розробленим на основі досліджень, проведених у 1907-1908 роках академіком архітектури П. Покришкіним та архітекторами О. Весніним і В. Максимовим [У загальновідомих наукових текстах, де згадуються роботи з дослідження чи відновлення церкви Св. Василя в Овручі, причетність архітектора Б. Реріха до цих робіт не зафіксована]. У виданні 1869 р. пам’ятку описано й позначено на схематичному плані центральної частини м. Овруча як руїни собору Св. Василя Великого [Памятники русской старины в западных губерниях империи, издаваемые по Высочайшему повелению П. Н. Батюшковым. С.Пб., 1869. – Вып. 3, 4.]. Історія побудови й реконструкції церкви має велику бібліографію14. Ця культова будівля занесена до пам’яток культурної спадщини національного значення (охор. № 158) під назвою “Василівська церква Василівського монастиря, близько 1190, 1909 рр., та монастирські споруди, 1907-1909 рр.” [Марія Гончаренко Коментар до світлин архітектурних об’єктів Волині з архіву Бориса Реріха (10.11.2019 р.) ]