Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Наприкінці XII століття серед передових кіл давньоруського суспільства наростає протест проти феодальної роздробленості. Можливо, що саме з цим пов’язана тенденція в давньоруському будівництві до відродження деяких рис архітектури періоду розквіту давньоруської держави разом із зверненням до традицій народного мистецтва. Це стосується дуже цікавої пам’ятки другої половини XII століття – Василівської церкви в Овручі – однієї з найкращих споруд нового стильового напряму.

Церкву збудував князь Рюрик Ростиславович у своєму феодальному володінні Овручі – міцній фортеці і значному економічному центрі Полісся. Храм дійшов до нашого часу в реконструйованому вигляді [реставрацію виконав О. В. Щусев за дослідженням П. П. Покришкіна], причому про первісний характер його верхів документальних даних немає. Є підстави вважати, що його композиція була складна. За планом – це чотиристовпний хрестовокупольний храм. До західного фасаду його прилягають дві круглі вежі, що за типом побудови йдуть від традицій архітектури Київської Русі. Але фасади веж розчленовані численними профільованими пучковими пілястрами, які підкреслюють стрункість пропорцій будівлі й динамічний характер її об’єму. Стіни храму також розчленовані пучковими пілястрами складного профілю. Оздоблення фасадів доповнюють численні керамічні прикраси – ряди поребрику, аркатури, а також вставлені в кладку зашліфовані камені, що нагадує прийоми гродненської архітектури.

Весь архітектурно-художній образ будови з її складною композицією і оздобленням фасадів значно відрізняється від кубічних хрестовокупольних храмів попереднього часу.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 209 – 210.