Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Спроба захоплення Михайлівського храму у Переяславі-Хмельницькому

Дата: 28 липня 2007

1. Михайлівську церкву 1646-1666 рр., що розташована на вул. Московській, 34 у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області, внесено до Державного реєстру національного культурного надбання з охоронним номером 50/1. Під охоронним номером 50/2 до цього ж Реєстру внесено дзвіницю Михайлiвської церкви. Отже, мова йде про пам’ятки історії і архітектури національного значення. Тобто, про спільне історико-культурне надбання всього народу України, а не якоїсь однієї релігійної конфесії.

2. На цей момент обидві експозиції – Музею українського народного одягу Середнього Придніпров’я та Музею архітектури Переяслава часів Київської Русі, що входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», блоковані і не функціонують.

На території Михайлівського комплексу цілодобово знаходяться прихильники УПЦ МП і за цих умов керівництво заповідника взагалі не ризикує відчиняти музейні приміщення. За візуальними спостереженнями склад «гостей» постійно ротується, періодично з’являються нові люди – як місцеві, так і приїжджі.

3. Від початку нас дуже здивувала тижнева (?) затримка з розголосом інформації про інцидент у Михайлівській церкві Переяслава. Перші повідомлення у ЗМІ з’явилися лише вчора – 26 липня, хоча спроба захоплення була здійснена ще 20 липня.

Певним поясненням цього факту стала позиція заступника генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Галини Глушко, яка на наше прохання надати офіційний прес-реліз Заповідника, повідомила, що такий прес-реліз написаний і надісланий у відповідні (які?) органи, однак рішуче відмовилася надати його нам, вимагаючи офіційного запиту (!) на прес-реліз (!!) з гербовою печаткою установи (!!!). Очевидно, після отримання прес-релізу ми мали б підписати офіційне зобов’язання про нерозголошення отриманих відомостей…

Просимо державних музейних керівників взяти до відома, що думка і голос громадськості може виявитися дуже незайвим чинником у відстоюванні інтересів вітчизняної культури – як це вже неодноразово було продемонстровано. Варто бути трохи відкритішими, тож, можливо, і союзники у музеїв з’являтимуться частіше.

4. 25 липня ц. р. Предстоятель УПЦ (МП) Митрополит Володимир (Сабодан) у співслужінні з керуючим справами УПЦ (МП) архиєпископом Білоцерківським та Богуславським Митрофаном (Юрчуком), намісником Києво-Печерської Лаври архиєпископом Вишгородським Павлом (Лебедем), єпископом Бориспольським Антонієм (Паканичем), секретарем Київської Митрополії протоєреєм Віталіємй Косовським та іншими священнослужителями освятив каплицю на честь святих рівноапостольних Володимира та Ольги, самовільно збудовану в охоронній археологічній зоні пам’ятки археології національного значення – залишків Десятинної церкви.

Отже, не лише громадську думку, а й протести офіційних уповноважених осіб, зокрема, начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Василя Присяжнюка («Будівництво каплиці на території Десятинної церкви є незаконним» були відкрито і прилюдно проігноровані. Таке демонстративне нехтування законами і правилами на фоні подій у Чернігові та Переяславі наводить на підозру про спланованість і координованість цих акцій.

5. Ситуація, що складається останнім часом з захопленням музеєфікованих храмів-пам’яток, змушує звернути увагу всіх музейних керівників, до чийого відому входять подібні об’єкти, на реальну загрозу таких атак в подальшому в інших місцях. Як бачимо, жодні логічні аргументи на захопників не діють – коли називати речі своїми іменами, йде відвертий кримінал.

Як вплинула на активізацію цих процесів позачергова передвиборча кампанія, хто кого прикриває і дає карт-бланші – ми не знаємо і судити наосліп не будемо. Однак знаємо наступне: національна історико-культурна спадщина в жодному разі не повинна стати розмінною монетою в політичних чи міжконфесійних іграх.

6. Нагадуємо, що дуже схожа ситуація з захопленням приміщення Катерининської церкви у Чернігові триває вже цілий рік (!) і не розв’язується навіть попри всі наявні судові рішення. Відповідно, вже рік у Катерининському храмі лишаються недоглянутими унікальні експонати етнографічної експозиції Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського.

Вже рік у порушення всіх можливих правових норми група цивільних осіб блокує роботу української державної музейної установи і наносить прямі збитки (зокрема, матеріальні) національному надбанню, а весь багатотисячний силовий апарат держави не в змозі покласти цьому край.

Подібне не повинно повторитися у Переяславі!

Джерело: