Кінотеатр «Родина»

Віктор Мойсеєнко

Кінотеатр «Родина», 1960 (архіт). Вул. Леніна, 13.

Споруджувався за типовим проектом у ході реконструкції цього району міста. Суттєвій перебудові не підлягав. Нині у будинку Міський центр культури та дозвілля. Розташований у центрі міста на рівній ділянці по вулиці Леніна – однієї з головних магістралей міста, неподалік від головної міської магістралі – вулиці Карла Маркса. Поруч знаходяться багатоквартирні житлові будинки.

Будівля двоповерхова, має найпростішу прямокутну конфігурацію в плані з двома невеликими ризалітами на бічних фасадах. У передній частині передбачені на першому поверсі головний вхід, касовий та основний вестибюлі, парадні сходи, службове приміщення. Перший марш сходів веде в мале фойє з двома входами в глядацьку залу.

Над вестибюлем – головне фойє, два невеликих службових приміщення, кіноапаратна. У глибині корпусу – зала для глядачів на 500 місць, рівна за висотою двоповерховій передній частині будівлі.

Проект кінотеатру створювався у перші роки після Другої світової війни, коли в загальному ретроспективному творчому напрямку архітектури особливої популярності набула його класицистична гілка. Традиції класицизму певним чином вплинули на композицію будівлі, особливо її чоловий фасад, що завершується фронтоном з декоративною аркою. Проте, великий козирок над головним входом не пов’язаний з цими традиціями і належить, більш за все, до конструктивістських форм.

Стіни будівлі цегляні з внутрішнім та зовнішнім тинькуванням, перекриття залізобетонні, підлога паркетна і дощата. Покрівля залізна.

Кінотеатр «Родина» – характерний приклад будівлі культурно-просвітницького призначення перших років після Другої світової війни, що відображає певні типологічні та естетичні засади в архітектурній творчості того періоду.

[Літератури не виявлено.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1290.