Житловий будинок (Матросова, 4)

Віктор Мойсеєнко

Житловий будинок, 1938 (архіт). Вул. Матросова, 4.

Будувався для робітників та службовців порохового заводу (нині Шосткинський казенний завод «Зірка»). За час експлуатації не перебудовувався і використовується за прямим призначенням.

Розташований у центрі міста неподалік від його головної магістралі – вулиці Карла Маркса. На протилежному боці вулиці Матросова – середня школа № 7, у найближчому архітектурному оточенні – багатоквартирні житлові будинки різного часу будівництва.. У порівняно невеликому, добре озелененому подвір’ї – господарчі будівлі, місця відпочинку мешканців.

Належить до типологічної групи міських багатоквартирних секційних житлових будівель середньої поверховості. Має чотири поверхи, три секції, у тому числі одну рядову та дві торцевих типу «трилисника». Усього в будинку 32 квартири, у кожній із яких передбачені передпокій, дві чи три кімнати, кухня з невеликим альковом, туалет, балкон (крім першого поверху).

Проектування та спорудження будинку велось у період посиленого звернення архітекторів до традицій культури минулих століть. У певній мірі це відобразилось і на естетичних якостях цього будинку. На фоні гладеньких потинькованих стін вирізняються горизонтальна тяга першого поверху, балкони з оригінальними балюстрадами, облямування віконних прорізів, карниз вінця. Віконні прорізи тут вертикальні, більш традиційні, ніж було перед цим у будівлях конструктивістського напряму.

Підмурки будівлі стрічкові бутові, стіни цегляні, потиньковані всередині і зовні, міжповерхові перекриття, перегородки, конструктивні деталі даху дерев’яні, балкони залізобетонні, покрівля залізна. Конструктивна схема двопрогінна з трьома несучими повздовжніми стінами. Опалення центральне.

Цей будинок – одна з небагатьох великих житлових будівель Шостки довоєнних років, що збереглась до наших днів у первісному вигляді. Він має значні типологічні та естетичні позитивні якості, що дають певне уявлення про досягнення української архітектури того періоду.

[Літератури не виявлено.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1289 – 1290.