Школа № 2

Віктор Мойсеєнко

Школа № 2, 1936 (архіт.). Вул. К.Маркса, 31а.

Школа споруджувалась у період інтенсивного розширення і укріплення мережі загальноосвітніх шкіл в Україні та переходу до нових типів шкільних будівель за постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 22 лютого 1935 року «Про будівництво шкіл у містах» – за типовим проектом Наркомпроса УРСР (тип 104). Будівля суттєвій реконструкції всередині чи зовні не підлягала і використовується за прямим призначенням.. У 1970-х рр. з тильного боку зроблена прибудова для початкової ланки (1 – 3 класи) та буфету.

Розташована у центрі міста, на його головній магістралі. Займає рівну ділянку при перехресті вулиць Карла Маркса і Матросова. Найближчі архітектурні об’єкти – школа № 7 (сусідня ділянка), колишній Будинок культури Науково-виробничого об’єднання «Свема» (нині Центр естетичного виховання), готель «Октябрь», багатоквартирні житлові будинки.

Належить до типологічної групи міських середніх однокомплектних шкіл на 400 учнів.

Будівля триповерхова з підвалом, має загальну асиметричну композицію при строго симетричному чоловому фасаді. Підвал використовується для технічних і господарчих цілей. На першому поверсі – вестибюль з гардеробом, бібліотека, учительська, класи, квартира директора (нині на її місці – спортивна зала), туалети. На другому – велике рекреаційне приміщення, що використовується як актова зала, класи, лабораторії, кабінет лікаря, туалети. На третьому – таке ж рекреаційне приміщення та класи, що використовуються як кабінети географії, історії, іноземної мови, хімії.

Зовнішній вигляд будівлі вирішено в ретроспективному дусі – у відповідності до сформованих на той час архітектурно-художніх настанов. Та віднести цей твір до якогось із конкретних стилів минулих епох неможливо. Він стоїть ближче всього, мабуть, до вітчизняної архітектури 2-ї пол. 19 ст, яка, як відомо, не обмежувалась одним загальним стилем. По наріжним частинам будівлі, на боковому фасаді (велике крило) – широкі рустовані лопатки. У композиції чолового фасаду – два бокових ризаліти з колонами на базах-консолях і нішами, в яких встановлені фігури школярів. Вінцевий карниз – з невеликим виносом, як в архітектурі бароко.

Підмурки будівлі кам’яні, стіни цегляні з внутрішнім і зовнішнім тинькуванням, міжповерхові перекриття, перегородки і крокви даху дерев’яні, покрівля металева. Опалення центральне.

Ця школа є одним з творів архітектури, що свідчать про значний етап в еволюції типів загальноосвітніх шкіл в Україні. Вона служить також свідком одного з відгалуджень творчого напрямку історизму в українській архітектурі сер. і кін. 1930-х рр.

[Літератури не виявлено.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1296 – 1297.