Могила Сливки В. Ю.

Василь Химинець, Іван Шманько

Розмір зображення: 701:800 піксел

Могила Сливки В. Ю. (іст.). Кладовище Кальварія. Вул. Тиха. У секторі визначних діячів краю.

Сливка Володимир Юлійович (21.04.1943, с.Котельниця, Воловецький р-н – 24.05.2004, м.Ужгород) – вчений, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки. Народився у сім’ї вчителів. 1960 закінчив Виноградівський політехнічний технікум, фізико-математичний ф-т Ужгородського університету (1960-65). 1970 – кандидат фізико-математичних наук, 1982 – доктор наук.

З 1968 працює в Ужгородському університеті асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри фізики напівпровідників, завідувачем проблемної науково-дослідної лабораторії синтезу і комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складного складу. Із 1983 – завідувач кафедрою фізики напівпровідників. 1974 – доцент, 1985 – професор. У 1986 проректор по науковій роботі, у 1988-2004 – ректор Ужгородського університету. Ним одержані вагомі результати в галузі фізики і технології халько- гало-, халькогалогенідних кристалічних та склоподібних матеріалів.

Опублікував близько 200 наукових праць, у т.ч. 6 монографій. Його вихованці захистили 4 докторські та 15 кандидатських дисертацій. Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ст.

Помер в Ужгороді, де й похований. На стіні коридору при вході у корпус фізичного ф-ту з правого боку встановлена меморіальна дошка з бронзовим барельєфом і написом: «Професор Сливка Володимир Юлійович. 1943-2004». Автор – скульпт. М.Белень.

Джерела і література

Химинець В., Шманько І. Фізика на Закарпатті. – Ужгород, 2012. – С. 278- 279, 322; Шутко М. Володимир Сливка «ожив» у бронзі // Новини Закарпаття. – 2005. – 8 вересня.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 144 – 145.