Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Могила Сови П.П.

Іван Хланта

Могила Сови П.П.

Розмір зображення: 704:600 піксел

Могила Сови П.П. (іст.). На кладовищі Кальварія. Вул. Тиха. З лівого боку від Будинку смутку.

Сова Петро Петрович (11.07.1894, с. Гайтовка, Липнянський окр., Словаччина – 10.06.1984, м. Ужгород) – громадсько-політичний діяч, краєзнавець.

Народився в сім’ї греко-католицького священика. Закінчив Пряшівську класичну гімназію (1913), юридичний інститут у м. Кошіце (1923). У березні 1915 призваний в австро-угорську армію, 30 вересня 1916 потрапив у російський полон, звідки повернувся 8 травня 1919.

Викладав у реальній гімназії в Ужгороді. У 1922-38 працював міським муніципальним радником, 1924-27 був заступником мера Ужгорода. Брав активну участь в роботі товариства ім. О. Духновича. У жовтні 1944 – голова міської управи Ужгорода.

26 листопада 1944 на 1-му з’їзді народних комітетів у Мукачеві обраний першим заступником голови Народної Ради Закарпатської України. У 1946-50 – директор Закарпатського державного краєзнавчого музею в Ужгороді, потім головний хранитель фондів. 1956 виходить на пенсію.

Займався науково-дослідною діяльністю з історії, археології, нумізматики. Окремими виданнями вийшли книги «Прошлое Ужгорода» (1937), «Архітектурні пам’ятки Закарпаття» (1958), «Архитектурные пам’ятники Закарпатья» (1961), «Невицьке» (1970), «Мукачевский замок» (1971), «Ужгородський замок» (1972) та ін. Помер в Ужгороді, де й похований. Могила подвійна (2,4 х 2,0 х 0, 55 м). У 1987 встановлено надгробок з сірої мармурової крихти накритий плитою, на якій встановлена стела з сірого полірованого мармуру (1,2 х 0,66 х 0,1 м). На стелі зліва встановлена пам’ятна дошка з портретом (андезит), справа на мармурі викарбувано напис: «Сова Петр Петрович. 1894-1984. Я честно служил свому народу, родному краю и Ужгороду». Рукописний підпис: «Сова». Його іменем названо одну з вулиць Ужгорода.

Джерела і література

Хланта І. Літературне Закарпаття у XX ст. – Ужгород, 1995. – С.666-668.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 145 – 146.