Могила Задора Д.Є.
Петро Рак
Розмір зображення: 596:446 піксел
Могила Задора Д.Є. (іст.). На кладовищі Кальварія. Вул. Тиха. У правій частині від центральної дороги, яка веде до кладовища, біля металевої огорожі. Задор Дезидерій Євгенович (20.10.1912, м. Ужгород – 16.09.1985, м. Львів) – композитор, диригент, педагог. Народився в учительській родині. Навчався в Ужгородській реальній гімназії. У 12 років успішно виступав у м. Плзень з творами Моцарта, Бетховена, написав музику до мелодрами «Гізела і Фея». У 1930-34 навчався у Празькій консерваторії, яку закінчив по класу фортепіано, органу, хорового диригування.
Здійснив серію концертів як піаніст у Чехословаччині, Угорщині, Румунії. 1939 – 44 викладав в Ужгородській жіночій учительській семінарії. 1946 – член Спілки композиторів СРСР, призначений директором Ужгородської музичної школи. Перший директор Ужгородського музичного училища, де викладав фортепіано (1946-49). 1947 – 50 – соліст і диригент новоствореного Ужгородського симфонічного оркестру. 1954 – 63 – художній керівник обласної філармонії. З 1963 працює у Львівській державній консерваторії ім. М.Лисенка спочатку викладачем, доцентом (1968), професором (1978). До останніх років життя очолював Львівську організацію Спілки композиторів УРСР.
Автор кантати на вірші Ю. Гойди «Карпати» (1959), сюїти «Віночок українських пісень» (1959), «Балада про героя» для соліста і хору з оркестром на вірші П. Скунця (1971), симфонічної поеми «Верховина» (1971), вокально-хорових творів «Українські народні пісні Закарпаття» (1959), «Віночок українських народних пісень» (1962), вибрані обробки українських народних пісень (1982) та ін. 1972 – Заслужений діяч мистецтв УРСР. Нагороджений орденпми Трудового Червоного Прапора та «Пошани». Помер у Львові, похований в Ужгороді.
Могила двійна (2,2 х 2,2 х 0,18 м, бетон), на надгробку дві прямокутні стели, де перша горизонтальна (0,7 х 0,11 х 1,12 м, мармурова крихта) з викарбуваним написом років життя і смерті угорською мовою: «Композитор консерваторії Задор Дезидер Євгенович. 1912-1985», й друга (0,65 х 1,38 х 0,14 м, андезит) з портретом композитора. У 1992 Ужгородському музичному училищу присвоєно його ім’я та відкрито меморіальну кімнату-музей.
Джерела і література
Рак Я. Творчий портрет Дезидерія Євгеновича Задора. – Ужгород, 1997. – 56 с.; Професійна музична культура Закарпаття: етапи становлення. – Вип.1. – Ужгород, 2005. – С.201-216; 307-321.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 137 – 138.