2008 р. Половецька баба “у дачі”

Ольга Литвенюк

Дата: 06.08.2008

Офіційно у Вінниці знаходиться тільки одна половецька баба – в обласному краєзнавчому музеї. Неофіційно – цифри розходяться дуже й дуже. Втім, скульптор Олександр Пірняк, який працює з каменем, каже, що люди до половецьких баб ще, напевно, не доросли

Старовина завжди була в моді. Спочатку колекціонували картини, потім старовинні ікони, тепер черга дійшла і до кам’яних ідолів у дворах заміських особняків. Як говориться, у багатих свої причуди, хоча їх можна зрозуміти. Як не крути, та мати у себе фігуру, якій з тисячу років – чимала спокуса. Особливо, якщо можеш дозволити собі таке задоволення.

Сьогодні половецькі баби прикрашають не тільки садиби бізнесменів, політиків та чиновників. Не утримався від спокуси і президент Віктор Ющенко. Чи то жартома чи ні, але саме цю кам’яну фігуру в свій час називав причиною загадкового отруєння Віктора Андрійовича екс-генпрокурор В’ячеслав [тобто Святослав] Піскун в інтерв’ю “Українській правді”:

– У дворі в Ющенка стоїть половецька баба. На зразок тих, котрі ставили на половецьких курганах-могильниках. Уявіть собі, яку негативну енергію несе в собі ця баба! Виникають питання: де він її взяв і навіщо поставив у дворі? Мені розповідали, що цю бабу подарував чи то Бакай, чи то ще хтось. Я Віктору Андрійовичу говорив, що від неї потрібно позбутися, наприклад, передати в музей. Адже від такого експоната не те що почорніти – позеленіти можна.

Археолог Вінницького обласного краєзнавчого музею Надія Майданюк також вважає, що місце таких скульптур – тільки в музеях.

– Відповідно до законодавства половецькі баби, як і інші подібні пам’ятки, повинні бути в музеях, аби люди мали вільний доступ до них, – каже вона. – Вони не повинні прикрашати приватні володіння. Тому в даному випадку президент, на жаль, перший порушив закон.

У Вінниці в музеї лише одна така половецька баба. Як і звідки вона потрапила до нас, досі залишається загадкою.

– Вона надійшла до музею в 1960-ті роки, – розповідає Надія Майданюк. – А звідки вона взялася – достеменно сказати не можна, так як на ній не має бетлика. Одні кажуть, що вона з нашої області, інші – доводять, що її привезли з Дніпропетровська, де половецькі баби були більш поширеним явищем. Так само не відомо, чия це фігура: жінка чи чоловіка…

Археолог каже, що під час одної з поїздок до Могилів-Подільського, зав сектором охорони культурної спадщини обласного управління культури Михайло Потупчик, помітив схожу кам’яну фігуру в одному дворі. Але через брак часу, поговорити з власником садиби не вдалося.

Щодо тої фігури, яка є в музеї, археолог відзначає, що інтерес до неї невеликий, мовляв, люди більше цікавляться золотом, а якщо хтось випадково зайде із питаннями придбання пам’ятки історії, їх намагаються одразу “відправити назад”.

Загалом сучасні копії давніх пам’яток коштують по-різному. Говорять, що ціна залежить від величини фігури та майстерності каменяра. Це може бути і 300, і 500, а той три і більше тисяч доларів.

Скільки коштує справжня “баба”, з’ясувати не вдалося. Але, судячи з усього – гроші чималі. Більше того в Україні навіть траплялися випадки крадіжок кам’яних баб із музеїв. Наприклад, на Чернігівщині, з парку Івана Скоропадського. Донедавна там стояли дві половецькі баби і воїн. Одну вкрали два роки тому – зрізали болгаркою з постаменту.

– Другу теж збиралися красти, – розповідає директор музею. – Повалили й готувалися вивозити. Довелося перенести ближче до входу, щоб була на виду.

А от скульптор із села Буша Ямпільського району Олександр Пірняк, який працює з каменем, заперечує якийсь особливий ажіотаж довкола половецьких баб.

– Поодинокі замовлення трапляються, але це рідкісні випадки, – каже він. – У цілому камінь популярний, як і архітектурні компоненти з нього. Люди все більше цікавляться цим, аби належним чином прикрасити дизайн саду. А до половецьких баб ще, напевно, не доросли.

Зате доросли до цього підприємці. Відкриваються магазини, де можна придбати ту чи іншу кам’яну фігуру. А бізнес як відомо на голому місці не з’являється. Отже попит на оригінальні старовинні речі все-таки існує.

Довідка

Сучасна наука більшість кам’яних баб приписує половецьким майстрам. Як відомо половці з’явилися на території України близько 11 століття нашої ери. Але існує думка, що ці кам’яні фігури можуть бути і старшими, принаймні на півтори тисячі років. Адже, відповідно до результатів спостережень, кам’яні баби, як правило, знаходили на вершинах скіфських курганів, в яких ті ховали своїх царів.

Дехто з кам’яними спорудами пов’язує чимало страхів. Існує інформація, що поруч із ними навіть робились жертвопринесення, аби задобрити ідолів.