Будинок Угочанського комітату
Ігор Сьомочкін, Степан Пеняк
Розмір зображення: 657:466 піксел
Будинок Угочанського комітату, кін. 18 ст. (архіт.). Вул. Миру, 54 (нині – ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 ім. Ж.Перені). Одна з особливо помітних споруд міста.
Розміщена в глибині скверу на південній стороні однієї з головних вулиць. Дім споруджений між 1792 і 1798-ми рр. за часів жупанства Йожефа Телекі як Угочанський жупний будинок. Це була в той час найбільша споруда в місті, площею 1398 кв. м. У 1898 набув сучасного вигляду, коли добудували бокові крила, відбулись зміни в декорі фасаду. Тоді ж з’явилась дата перебудови на фронтоні.
Будинок набув стильових рис неоренесансу, коли з’явились бокові крила, що виступають у вигляді обрамлених рустом ризалітів з трикутними сандриками над вікнами; вірогідно, тоді з’явилась горизонтальна рустовка нижнього ярусу, відкреслена тягою, та видозмінений фронтон й створені аттикові балюстради.
Двоповерхова, цегляна, тинькована, майже прямокутна в плані, видовжена із заходу на схід споруда, на фундаменті з бутового каменю. Центральний об’єм будинку зведений з андезиту в формах класицизму з елементами бароко, про що свідчить широкий арочний портал проїзду в центрі, характерний фігурний фронтон над аттиковою балюстрадою, центрального ризаліту, овальні з фігурними виступами прорізи в обрамленнях у залі над вікнами другого поверху, аркади в нижньому ярусі південного (дворового) фасаду. До приміщення школи ведуть двері, якими закрито наскрізний проїзд з протилежних сторін. На другому поверсі розміщена простора зала засідань. Внутрішнє планування – коридорне, з двостороннім розташуванням приміщень. Стіни в старій частині – кам’яно-цегляні, мають ширину до 1,1 м.
Кострукції даху дерев’яні. Над ризалітами дах мансардний, з етернітовим покриттям, в інших частинах – скатний, критий бляхою. До центрального порталу веде алея з трояндових насаджень.
Колишній адміністративний будинок є цікавим зразком громадських провінційних споруд Закарпаття на межі 18-19 ст.
З будинком пов’язані різні історичні події. Після 1945 у ньому почергово розміщувалися: філіал Ужгородського державного університету з двома факультетами, СКБ Львівського заводу «Електрон». З 1991 тут знаходиться загальноосвітня школа ім. Жигмонда Перені з угорською мовою навчання.
1967 на фасаді будинку встановлено мармурову таблицю (0,6 х 0,37 м) з написом про історичну подію, пов’язану з ним. Після проголошення 21 березня 1919 в Угорщині радянської влади та 22 березня 1919 радянської влади в Закарпатті у Севлюші (з 1946 – Виноградів) була проголошена радянська влада і створений виконавчий орган – Угочанський окружний директоріум (орган революційної влади робітників і селян) у Севлюші, який був розташований і працював у цьому будинку з 23.03.1919 по 25.04.1919. Для забезпечення порядку була створена Червона гвардія. Після окупації Севлюша румунськими військами 25 квітня 1919 директоріум припинив свою роботу.
Джерела і література
Науковий архів пам’яток Закарпатського краєзнавчого музею, № 187; Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область.- К.: 1969 – С. 203-218; Пам’ятки Закарпаття. Довідник–путівник. –Ужгород: «Карпати».-1972.- С.46; Шляхом до щастя. Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: «Карпати», 1973. – С. 84-94; Данилюк Д.Д. Історіографія Закарпаття в новітній час (1917 – 1985).- Львів, 1987.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 201 – 202.