Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Церква Успіння

Виноградово. Церква Успіння пр. богородиці, 1815 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 363.

Виноградово (Севлюш) Виноградівський район

Церква Успіння пр. богородиці. 1815. (УПЦ)

Перша згадка про церкву належить до XIV ст. У 1751 р. йдеться про дерев’яну церкву з високою вежею і з трьома дзвонами.

У 1775 р. згадують дерев’яну церкву Успіння пр. богородиці, збудовану в 1744 р.

Теперішня церква – кам’яна базиліка непоганих пропорцій з гарним бароковим завершенням. Над південним входом до нави написано дату 1796 – очевидно, рік завершення спорудження, оскільки в 1799 р. Королівська губерніальна рада пропонувала 1000 фл. ринських для встановлення іконостаса, а посвятив церкву ще єпископ Андрій Бачинський. Там же написано рік одного з ремонтів – 1910.

У 1898 р. церкву вкрили бляхою, що коштувало 2966 корон. У 1911 р. художник Володимир Лісовський виконав внутрішнє малювання церкви за 4000 корон. Того ж року 9000 корон пішло на прибудову ризниці, покриття турні бляхою, зовнішнє і внутрішнє штукатурення і фарбуваня, облицювання цоколя мармуровими плитами. З 1898 до 1910 р. на церкву було використано 26393 корон, а якщо додати витрати на спорудження парохіального будинку та школи, то сума становтиме 51 135 корон. Ікони намісного ряду намалював олією на полотні Ю. Віраґ у 1923 р. На дві ікони жертвували кошти місцеві жителі Юрій Буржа, Марія Беланинець та Марія Чорба. Кошти на дві інші зібрали Йосип Лендєл та Іван Шипош серед земляків у Америці. Чотири вітражі в наві виконав на замовлення виноградівчан будапештський майстер художнього скла Шандор Ліґеті. Значних зусиль до прикрашення храму доклав священик Євменій Сабов – “письменник і народолюбець”.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 362.