Школа

Розмір зображення: 638:417 піксел

Будівля горожанської школи, кін. 19 ст. (іст.). Вул. Т. Шевченка, 2. (тепер – ЗОШ І-ІІІ ступ. № 1). Перший поверх споруджений в 1870, другий – 1903-1905, де розмістилися навчальні класи. Загальна пл. (1-й і 2-й поверхи) – 1158,8 кв. м, заг. об’єм – 9582 куб. м.

Після добудови у 1964 двоповерхового крила будівля закладу все ж зберегла багато первісних елементів – оздоблення вхідних дверей, вікон, залізних перил біля сходів, ковані візерунчасті підпорки до водостічних жолобів, оригінальна черепиця початку 20 ст. та ін.

Горожанська школа (неповна середня освіта), як навчальний заклад м. Севлюша, почала працювати з вересня 1881. Первісно ця одноповерхова будівля використовувалася як готель. Рішенням мерії міста і депутатського корпусу Угочанського комітату будівлю було викуплено для освітнього закладу, бо у місті крім церковно-приходської початкової школи не було іншого навчального закладу. Цим заходом мерія відкрила в м. Севлюші (Виноградові) перший навчальний заклад горожанської школи з неповною середньою освітою. У 1945 – стала середньою школою № 1 з українською мовою навчання.

Меморіальна таблиця студентам учительської семінарії. У березні 1939 війська Угорщини окупували територію Карпатської України. На її захист стали слабо озброєні молоді січовики та патріоти краю. 15 березня ц. р. до них приєдналися і студенти щойно евакуйованої Ужгородської семінарії, що розмістилася у Севлюші (Виноградові) в одному з корпусів горожанської школи. Прийнявшии бій на Красному полі біля с. Рокосова з регулярною угорською армією, загинуло багато відважних героїв.

У 1997 на пошанування колишніх учнів семінарії та увічнення їх пам’яті за ініціативи та сприяння Виноградівського районного осередку товариства «Просвіта» на фасадній стіні школи встановлено меморіальну гранітну таблицю (розм. 1,0 х 0,60 м) з Гербом України, анотаційним написом й іменами героїв:

«В цьому будинку навчалися студенти учительської семінарії, які полягли у боротьбі з угорсько-фашистськими загарбниками на Красному полі 15 березня 1939 року. Андрейчик Іван, Козак Петро, Козичар Михайло, Лазорик Іван, Молнар Петро, Пекар Юрко, Попович Іван, Салай Іван, СклярВалента Іван, Чолій Василь, Шкіряк Йосип, Штефанюк Василь, Фридрих Юда. Вічна слава Героям».

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 210.