Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Могила Цобана Ш.

Ірина Яременко

Могила Цобана Ш., 1942 (іст.). На міському кладовищі, вул. Партизанська, 5-й сектор, 5 ряд, 13 могила.

Цобан Шому (17.02.1878, м. Рожнява (Словаччина) – 16.12.1942, м. Виноградів, Закарпатська обл.) – прогресивний угорський педагог, письменник, журналіст, автор методичних педагогічних посібників, засновник дитячого ілюстрованого журналу «Jó Barátom» (Добрий друг) та педагогічної газети «Új Korszak» (Нова ера). Після закінчення Пряшівського педагогічного інституту працював учителем. У 1912 – обраний головою Державної спілки вчителів Угорщини. Брав активну участь у революційних подіях в Угорщині, за що був заарештований.

1921 емігрує до Чехословаччини у м. Берегсас (тепер м. Берегово), де працює вчителем початкової школи № 2, готує та редагує підручники, педагогічні посібники, пише п’єси угорською мовою, організовує дитячий хор, читає лекції для робітників місцевих підприємств. У 1927-1929-х рр. видавав та редагував дитячий ілюстрований журнал «Добрий друг». Тут друкував свої вірші та оповідання під псевдонімами: Tóni bácsi, Tanító bácsi, Samu bácsi, Simon bátyátok, Etelka néni (Дядько Тоні, Дядько вчитель, Дядько Шому, Ваш дядько Шімон, Тітка Етелка).

У числі інших художників видання ілюстрував засновник закарпатської школи живопису Й. Бокшай. Журнал виходив двічі на місяць. Всього вийшло 48 номерів цього ж-лу. У 1934-1936 рр. під редакцією Цобана Ш. у Берегові угорською мовою видавалася прогресивна педагогічна газета угорських вчителів Чехословаччини «Нова ера». Останній номер газети вийшов 10 .12.1936. У 1938 – провладні структури країни звільнили Ш. Цобана з роботи і розпочали проти нього дисциплінарну справу. Сім’я Цобана переїхала у м. Нодьсевлюш (нині м. Виноградів). Помер у Виноградові, де й похований. На могилі у 1989 встановлений надгробок (2,2 х 1,1 х 0,28 м, залізобетон) зі стелою (0,7 х 0,55 х 0,1 м) та написом його імені і років життя на ній.

Джерела та література:

Науковий архів Закарпатського краєзнавчого музею, № 825; ДАЗО, № 452, 11.10.1993; Dalmay Árpád. «Szabadság nélkül nem ember az ember» / Á. Dalmay // Kalendárium, 1988. – Uzsgorod: Kárpáti Kiadó, 1987. – O. 24-25; Rotman Miklós. Híveket szerzett az igazságnak : 50 éve jelent meg az Új Korszak első száma / M. Rotman // Kalendárium, 1984. – Uzshorod: Kárpáti Kiadó, 1983. – O. 38-39; Komlósi János. Gyermekek képeslapja /J. Komlósi //Kalendárium, 1981. – Uzshorod: Kárpáti Kiadó, 1980. – O. 138-139; Czabán Samu // Keresztyén Balázs. Kárpátaljai művelődéstörténeti kislexikon /B. Keresztyén. – Bp. – Beregszász : Hatodik Síp Alapívány – Mandátum Kiadó, 2001. – O. 44.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 207 – 208.