Ботанічний сад
Людмила Казімірова
Експозиція Долини квітів та Японського саду у Ботанічному саду Хмельницького національного університету, фото 2019 р.
Ботанічний сад Хмельницького національного університету. Вул. Інститутська, 11.
Ботанічний сад місцевого значення. Розташований у Південно-Західному мікрорайоні міста, відмежований вулицями Інститутською, будівлями і гаражним кооперативом. Займає 6,86 га території студентського містечка університету, з них 2,21 га рішенням двадцять четвертої сесії Хмельницької обласної ради від 18.11.2009 р. № 20-24/2009 включено до природно-заповідного фонду України.
Історія створення Ботанічного саду Хмельницького національного університету бере початок 2002 р., коли Комплексна програма розвитку навчального закладу (тоді ‒ Технологічний університет Поділля) передбачила систему заходів з ландшафтного облаштування його території та створення ботанічного саду. На той час територія була не огороджена, мало місце самовільне захоплення землі університету для влаштування гаражів, городів, торговельних майданчиків і смітників.
У результаті консультацій ректорату (ректор ‒ д. т. н., проф. М.Є. Скиба) з проф. Національного лісотехнічного університету України, д. с.-г. н. В.П. Кучерявим було прийнято рішення про створення ботанічного саду як засобу ландшафтно-архітектурного облаштування території та розвитку навчально-наукової бази університету.
У 2002 році ректоратом отримано відповідні дозволи місцевої влади, ліквідовано стихійні городи, прибрано смітники, запрошено фахівців для виконання проектних робіт.
Хмельницьким філіалом інституту «Львівдіпроводгосп» розроблено проект «Будівництво гідротехнічних споруд та проведення підготовчих робіт під закладку ботанічного саду на території Технологічного університету Поділля», а групою науковців кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету України розроблено «Проект ландшафтного облаштування території, озеленення і благоустрою університету».
Облаштування ботанічного саду потребувало значних матеріальних та людських ресурсів, оскільки він закладався на складному урбаноландшафті (водойми, річка, значний перепад висот, велика кількість будівельного сміття і техноземів), за відсутності жодної ботанічної колекції.
2003 р. розпочались будівельні та агротехнічні роботи: територію університету огородили (нині встановлено 1,6 км металевої огорожі), розчищено водойми та річку, влаштовано дамби, містки, доріжково-стежкову мережу, створено систему поливу. За цей час було завезено 2,8 тис. м3 грунту, 88 м3 каменю різних фракцій та відсіву.
Над створенням ботанічного саду працювали субпідрядні організації, колективи відповідних структурних підрозділів адміністративно-господарської частини університету, студенти-волонтери.
У ботанічному саду створено такі експозиційно-колекційні ділянки: Хвойних рослин, Листяних рослин, Долина квітів, Сад єдності, Деканатський березовий гайок; чотири частини Японського саду (Символічний, «Країна знань», «Плин часу», «Країна Японія), Сад студентської дружби, Сад студентського дозвілля, Сад Слави, Зелена стінка, Розарій, Кам’яниста гірка, Алея магнолій (Алея великих українців), Олімпійський сад. Рослини Червоної книги України та Переліку видів, які охороняються в Хмельницькій області, інтродукуються на ділянці Першоцвітів, у Подільській діброві «Болонський модуль» та Саду папоротей.
Станом на 1.01.2020 р. колекції ботанічного саду нараховують близько 1500 таксонів рослин (видів, форм, культиварів, сортів) у кількості близько 32 тис. рослин з різних біогеографічних районів світу. Серед рослин колекційного фонду 101 вид занесений до червоних книг і списків міжнародної, національної та регіональної охорони.
Ботанічний сад Хмельницького національного університету пройшов час свого становлення і сьогодні відіграє значну роль у навчально-виховному процесі університету, його науковій, еколого-просвітницькій роботі, формуванні естетичного та іміджевого середовища.
Ботанічний сад є важливою складовою навчально-виховного середовища, завдяки якому формується новий екологічний світогляд, розуміння прекрасного, естетичні та етичні цінності. Тут проходять численні ознайомчі та навчальні екскурсії для студентської і учнівської молоді міста та Хмельницької області, флешмоби, квести, зустрічі та акції.
Джерела та література:
1 Ботанічний сад Хмельницького національного університету / за ред. Л. П. Казімірової. – Кам’янець-Подільський : ПП Мошинський, 2009. – 68 с. – (Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина»).
2 Казімірова Л. П. Роль Ботанічного саду Хмельницького національного університету в інтродукції рослин у Центральному Поділлі // Інтродукція рослин на Волино-Поділлі: наука, освіта, мистецтво формування ландшафту, виробництво : матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції (Тернопіль, 17–18 травня, 2018 р.) ; Тернопільський ОКІППО. – Тернопіль : Вид. центр ТОКІППО, 2018 – С. 60–65.
3 Казімірова Л. П. Раритетна дендрофлора Ботанічного саду Хмельницького національного університету [Електронний ресурс] // Лісове і садово-паркове господарство. – 2017. – № 11. – Режим доступу: http://journals.nubip.edu.ua/ index.php/Lis/article/view/ 8809/8120 (дата звернення: 1.12.2017).
4 Казімірова Л. П. Раритетні рослини колекції трав’яної флори Ботанічного саду Хмельницького національного університету // «Подільські читання: унікальні об’єкти природи і суспільної сфери Поділля. Регіональні особливості інтеграції економічних і соціальних напрямків їх розвитку, як умова ефективного збереження»: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Вип. 3. – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня-Рута», 2017. – С. 196–200.
5 Казімірова Л. П. До історії створення ботанічного саду Хмельницького національного університету / Л. П. Казімірова, І. А. Московчук // Подільські читання. Екологія, охорона довкілля, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття: наука, освіта, практика : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (10–12 жовт. 2019 р., Хмельницький) / за заг. ред. Г. А. Білецької. – Хмельницький : ХНУ, 2019. – С. 211–213.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 230 – 232.