Садиба Нахімових-Полозових

Сергій Єсюнін

Садиба Нахімових-Полозових: школа, фото 2016 р.

Садиба Нахімових-Полозових, кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Пров. Шкільний, 8

Складається з комплексу будівель житлово-господарського призначення та садибної паркової території. Забудову та упорядкування садиби розпочав у другій половині ХІХ ст. поміщик Сергій Нілович Нахімов, тодішній землевласник села Гречани (мав 328 дес. землі), внучатий племінник видатного адмірала П.С. Нахімова.

Був збудований особняк (дерев’яний на мурованому фундаменті, з великим ганком, не зберігся), господарські приміщення, закладена садибна паркова територія.

У 1902 р. донька поміщика Валентина одружилась з лікарем Сергієм Миколайовичем Полозовим. Подружжя оселилося у батьковому маєтку в Гречанах, який С.Н. Нахімов подарував молодим на весілля. Валентина знайшла своє покликання у благодійності та 1912 р. заснувала школу для сиріт і знедолених підлітків. Одночасно С.М. Полозов відкрив приватний офтальмологічний та отоларингологічний кабінет. Для потреб школи та кабінету подружжя збудувало у 1912 р. на території садиби одноповерховий будинок.

С.М. Полозов (1877-1937) у першій половині ХХ ст. був знаним у Проскурові лікарем, громадським і земським діячем. З початку Першої світової війни працював у земському союзі з організації санітарної служби Північно-Західного фронту, в роки Української революції 1917- 1921 рр. – у повітовому земстві та очолював Загальний комітет громадських організацій, що підтримував політику УНР. Під час погрому 15- 16 лютого 1919 р., коли постраждали сотні євреїв Проскурова, лікар надавав допомогу пораненим і відвозив їх у свою клініку. Він був одним із трьох делегатів від міста, що рішуче вимагали припинити погром. Після встановлення радянської влади С.М. Полозов продовжив лікарську практику та виступив фундатором системи охорони здоров’я Проскурівської округи. Він став першим завідувачем лікувальною частиною Проскурівського відділу охорони здоров’я та організатором офтальмологічного та ларингологічного відділень міжрайонної лікарні, очолював мобільні бригади боротьби з трахомою й риносклеромою. Помер легендарний лікар 15 грудня 1937 р., похований на старому цвинтарі на вул. Кам’янецькій.

Садибний будинок (школа), 1912 р. Одноповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Виконаний у цегляному стилі, головний фасад має симетричну композицію, що підкреслена лаконічним ритмом звужених віконних прорізів. Вікна оздоблені лиштвами з замковим каменем. Карниз увінчаний типовими для цегляної архітектури зубчиками.

Збудований 1912 р. лікарем С.М. Полозовим і його дружиною В.С. Полозовою (Нахімовою) як приватний садибний будинок, де власники влаштували школу для сиріт та приватний медичний кабінет. Після націоналізації радянською владою на початку ХХ ст. у садибному будинку була влаштована початкова школа.

Будинок школи є типовим зразком шкільної будівлі початку ХХ ст. Нині приміщення використовується Хмельницьким обласним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді.

Джерела та література:

1. Єсюнін С. Легендарний проскурівський лікар: Полозов С.М. // Проскурівський телеграф. – 2014 – №28-29. – С.28-29.

2. Корниенко Н.И. Семья купцов Полозовых // Рославльский историко-художественный музей – П.97.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 149 – 150.