Братська могила жертв погрому (№ 7/1)
Сергій Шпаковський
Братська могила жертв погрому 1919 р., фото 2018 р.
Братська могила жертв погрому 1919 р. Вул.Толстого, 7/1.
За старим кладовищем, уздовж вул. Толстого, поховані в братській могилі жертви погрому 1919 р.
На увічнення пам’яті жертв погрому у 1925 р. коштом єврейської общини був встановлений пам’ятник у вигляді пірамідального цегляного обеліска (висота 7,4 м).
У 2000-2001 рр. було проведено реконструкцію пам’ятника та могили. Навколо них встановили невисоку металеву огорожу, територію було викладено тротуарною плиткою з влаштуванням в центральній частині шестикутної зірки. В нижній частині обеліска з 4-х сторін встановили плити (1,18x2,33 м) з написами на івриті, українській та англійській мовах:
«15 лютого 1919 р. у Проскурові стався єврейський погром. Вбивали старих, жінок, дітей. У цей страшний час на захист невинних людей стали протодиякон Клементій Качуровський, який був смертельно поранений козаками; чиновник повітового суду Л. Бієнко, що загинув разом з євреями, яких переховував лікар С. Полозов; гласний міської думи Т. Верхола, який закликав заради честі України припинити різню».
Ще є напис:
«Пам’ятник реконструйовано завдяки фінансовій підтримці американського єврейського об’єднаного розподільчого комітету «Джойнт» Фонду Всесвітньої єврейської допомоги, Хмельницької міської ради євреїв – мешканців Хмельницького за сприяння та при участі Хмельницького обласного благодійного фонду «ХЕСЕД-БЕШТ».
Над плитами в середній частині обеліска влаштовані бетонні барельєфні плити (автори – скульптори Костянтин та Олександр Коржеви) з зображеннями скорботних сцен прощання.
Джерела та література:
1. Завальнюк О. Проскурів в часи Директорії // Хмельниччина: роки становлення та поступу. – Хмельницький,1997. – С.244.
2. Проскурівський погром 1919 року в документах: міфи та реальність / упоряд. В.І. Сергійчук, О.М. Завальнюк, В.Г. Байдич та ін. – Хмельницький, 2019. – 290 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 177 – 178.