Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Поселення Урага

О.В. Лисенко

Римський час. Об’єкт розташований за 0,87 км до північного заходу від сел. «Зеленхоз» (5-й км шосе Алушта – Ялта), на північно-східному схилі гори Урага, на висоті близько 300-330 м над рівнем моря, за 2,6 км від берега моря.

Пам’ятник відкрито в 1980 р. розвідувальними роботами загону Ялтинського краєзнавчого музею [Новиченкова, 1984, с. 308]. В 1982 р. невеликі дослідження тут (зачищення траншеї газопроводу та прирізка до неї, 0,001 га) зробив співробітник Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР К.К. Орлов [Орлов, 1985, с. 25–26]. В 1985 р. пам’ятник оглянули (і зібрали підйомний матеріал) співробітники Гірсько-Кримської експедиції Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР (кер. В.Л. Миц) [Миц, 1987, с. 161]. У 2004 р. огляд пам’ятника і збирання підйомного матеріалу здійснювався Алуштинським загоном Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, Тесленко, 2006, с. 20–21, 104, мал. 56–57, 193-2].

Пам’ятник являє собою розкидані на досить значній відстані одна від одної ділянки культурного шару (загальна площа – не менше 5,7 га). Дослідженню піддавалися 2 об’єкти. Один з них виявлено під час спорудження траншеї для газопроводу. В її борті розкрито лінзу (завдовжки до 10 м, потужністю до 0,5-0,6 м) щільного червонувато-коричневого глинистого грунту, насиченого уламками гончарної та ліпної кераміки (в основному амфор), що залягають горизонтально. В півн.-сх. (нижній) частині лінзи видно декілька досить великих каменів (можливо, елементи якогось архітектурного спорудження).

Другий об’єкт – скупчення місцевого каменю округло-овальної в плані форми (2,5х3,0 м). Простір між каменями заповнено щільним жовто-коричневим глинистим грунтом із великою кількістю уламків гончарної та ліпної кераміки (в основному амфор). Можливо, це залишки житлово-господарського комплексу. В радіусі приблизно 50 м від нього простежено ще 11 подібних об’єктів.

Пам’ятник частково зруйновано під час спорудження газопроводу. Серед знахідок переважають уламки кераміки: амфор (червоноглиняних (Зеєст, 72, 73), рожевоглиняних із воронкоподібною шийкою (Зеєст, 90б) та ін.), ліпних посудин (у тому числі орнаментованих загнутим донизу високим наліпним валиком, низьким наліпним валиком з наколами, вигнутими наліпними «вусами»). Крім того, тут виявлено комеморативний денарій Антоніна Пія (162 р.). За артефактами пам’ятник датується II-III ст. Культурна приналежність не визначена.

Матеріали досліджень зберігаються в Кримської філії Інституту археології НАНУ, Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею та Ялтинському історико-літературному музеї.

Література:

Мыц В.Л. Могильник III–IV в.в. н. э. на склоне Чатырдага. // МЭИК. – К., 1987.

Новиченкова Н.Г. Работы Ялтинского краеведческого музея // АО 1982 года. – м,1984. – С. 307–308.

Орлов К.К. Отчет о разведках на Южном берегу Крыма в 1982–1984 гг. – Симферополь, 1985. – Архив Крымского филиала Института археологии НАНУ. – Инв. № 535. – П. № 896 – 58 с., 41 илл.

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Отчет о разведках на территории Алуштинского горсовета в 2005 г. – Симферополь, 2006. – Архив ИА НАНУ – № 2005/30.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 595 – 596.