2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Успенський собор – тринавовий, хрещато-баневий, триапсидний, з хрестильнею в нартексі. Первісно мав баню і з трьох боків притвори. Після монголо-татарського погрому відбудований у 1445 – 1499 рр. У 1611 р. собор був пошкоджений від пожежі і в 1670 – 1676 рр. за архімандрита І.Галятовського відбудований у барокових формах. У 1698 р. до його південного фасаду прибудовано усипальню чернігівського полковника Я.Лизогуба.
Нині собор має чотири бані з триярусними верхами. Його фасади членуються масивними півколонами, середні прясла стін увінчуються півциркульними закомарами. Лапідарну гладінь стін оживляють аркатурний фриз, перспективні портали й аркові віконт амбразури. Інтер’єр собору прикрашали фрески, які частково збереглися й донині.
Успенський собор є найдовершенішою в мистецькому й технічному відношеннях спорудою чернігівської архітектурної школи XII ст., яка справляла вплив на розвиток церковної архітектури України, Росії й Білорусі впродовж 12 – 17 ст.
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 291.