Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1975 р. Паспортна інформація

Могила Д.І. Яворницького

Пам’ятка історії

5 серпня 1940 р.

Розміщення:

Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, пр. К. Маркса, у дворі історичного музею.

Загальний опис:

На могилі, розміром 2×1,5м, встановлена надмогильна плита трапецевидної форми з сірого відполірованого граніту, розміром 1,3×0,73×0,4-25 м. На плиті викарбуваний напис: “Дмитро Іванович Яворницький, академік, видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, один із засновників Дніпропетровського історичного музею. 8.11.1855-5.08.1940.” (В даті народження Яворницького помилково замість 7 жовтня вказано 8 жовтня).

В узголів’ї могили установлені скіфська стела і 2 половецькі баби з колекції статуй, зібраних Д.І. Яворницьким.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Яворницький Дмитро Іванович (07.11.1855 р., с. Сонцівка (нині с. Борисівка) Харківської області – 05.08.1940, м. Дніпропетровськ) – український історик, археолог, етнограф, академік АН УРСР (з 1929 р.). Народився Д.І. Яворницький в сім’ї селянського дяка, закінчив Харківське повітове училище, в 1874 -77 р. навчався в Харківській духовній семінарії, але в 1877 р. залишив семінарію і поступив в Харківський університет на історико-філологічний факультет. Після закінчення навчання в 1881 р. Яворницький був залишений на кафедрі російської історії Харківського університету.

Вибрав темою наукового дослідження історію Запорізького козацтва, багато подорожував в пошуках необхідного матеріалу. В 1855 р. звинувативши Яворницького в сепаратизмі, власті звільнили його з Харківського університету.

Яворницький переїжджає в м. Петербург, де працює вчителем історії в різних учбових закладах міста.

Зібраний ним матеріал публікується в газетах “Харьковские губернские ведомости”, “Одесский вестник”, “Новости и биржевая газета” та “Екатеринославские губернские ведомости”.

В 1888 р. на основі зібраних даних Яворницький випускає книгу “Запорожье в остатках старины и преданиях народа.”

В 1892 р. Яворницький в пошуках роботи був змушений виїхати в Середню Азію, а потім в Варшаву.

В 1897 р. Д. Яворницького затверджують приват-доцентом Московського університету, де він читає археологію і курс історії запорізького козацтва. В 1901 р. Дмитро Іванович подає на захист магістерської дисертації перший том “Истории запорожских казаков”.

В 1927 р. Яворницький був призначений відповідальним керівником археологічних розкопок на території Дніпрогесу. До останніх днів свого життя Яворницький продовжує наукову роботу: пише історію м. Дніпропетровська, ряд мемуарів “Як створювалась картина “Запорожці”, “Шевченко і Рєпін” та ін.

Помер вчений 5 серпня 1940 р. і був похований на міському кладовищі. В цьому ж році Дніпропетровському історичному музею було присвоєно його ім’я.

В 1961 р. його останки були перенесені в двір історичного музею. На могилі була установлена надмогильна плита.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих № 618 від 8 серпня 1970 р.

Охоронний № : 1473.

Основна бібліографія, архівні дані:

РЕІУ.- Т. 4.- С. 549.

УРЕС.- Т. 3.- С. 834.

Шубравська М.М. Д.І. Яворницький.- К., 1972.- С. 253.

Гапусенко І.М. Д.І. Яворницький.- К., 1969.

Ватченко А.Ф., Шевченко Г.И. Днепропетровск. (Путеводитель-справочник).- Дн.: Промінь, 1974.- С. 183.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан розташування могили.

Фото могили. Загальний вигляд.

Фото надмогильної плити.

Фото напису на плиті.