Євген Наконечний

Євген Наконечний (народ. 10.06.1939 р.) – український вчитель, громадський діяч, чолова постать УСКТ/ОУП в північній Польщі, багатолітній фотограф подій УСКТ/ОУП воєводського правління в Ельблонгу.

Депортація

Євген Наконечний народився у с. Миців біля Белза. Батько Володимир Наконечний з с. Циблів рано помер. Ольга Наконечна – мати з дому Морозюк (14.01.1910-28.03.1981 р.). Батьки були селянами.

1947 р. його родину разом з іншими українцями з цього села вивезли до станції в Вербковичі. Звідси депортованих привезли до Ельблонга на вокзал. Далі людей перевезли до с. Новаково до великої шопи стайні. Ця шопа стайня вже не існує, бо на її місці збудували велику нову школу. Більшість мешканців Новоток приїхали з Мицева. Люди в дорозі дуже боялися що їх везуть потопити в морі.

З людьми, яких мали розселити по одній-дві родини виникли проблеми, бо їх не розселювали. В Новотках дві колонії були вільні. Але все було розтрощене. В міліційного керівництва виникли проблеми, приїзжави представники адміністрації. 20 родин до однієї шопи. Люди збунтувалися знайшли незаселені Цеплиці-2. Тож міліціонер плюнув та випустив їх усіх до Цеплиць-2 за каналом. Тепер це село називається Новоткі.

Назва села Новотки, начебто походила від того, що там було організовано колгосп (PGR) – нову форму господарювання.

Освіта

Після закінчення початкової та середньої школи у с. Новоткі, вчився у вчительській студії в Щецині в 1957-1959 рр.

1979-1980 рр. згідно умові між СРСР та ПНР 150 польських вчителів, серед яких і Євген Наконечний поїхало на практику до Києва. Стажування проходило у педагогічному університеті імені Горького (Сучасний Національний педагогічний університет імені Драгоманова). Гуртожиток, в якому жили практиканти, знаходився на лівому березі в районі станції метро Комсомольська (сучасна Чернігівська). Тут було ціле містечко. В Києві робив лецензіат (1 рік магістратури).

Праця вчителем

Після закінчення вчительської студії в Щецині у 1959-1960 р. працював в .

Після Чахова Євген Наконечний почав працювати школі, яку сам колись закінчував в рідних Новотках. Тут були українські діти, які потребували науки. 1960 р. було організовано пункт навчання української мови. Євген Наконечний викладав тут українську мову від початку і до ліквідації школи. близько 800 м від мосту. В цій школі вчилися 8 класів. В групі було 16 дітей різного віку. Були старша і молодша група: 1-7 клас. Далі додався 8 клас. Діти лишалися на українську мову після головних завдань.

В Новотках мешкали наступні українські родини: Харко, Кравчук, Морозюк, Табака, Лещчишин, Сидор, Наконечний, Корольчук, Козак, Пасічник, Лещинський, Салогуб, ще одна родина Харко. В сусідньому селі Цеплиці мешкали родини Марцинюк, Назар, Теслюк, ще одна родина Назар, Сайчук. В Новаково було 2 українських родини, в Баторові – одна пересалилася значно пізніше за депортацію. 2-3 українських родин в Рибацькій Кемпі. Навіть зараз з поваги до українців римо-католицький священник у парафіяльному для цих околиць костелі в Цеплицях на великі свята служить східну літургію.

1976 р. школу в Новтоках закрили і Євген Наконечний перейшов працювати в нову школу в Новаково.

Діяльність в УСКТ-ОУП

1956 р. навчаючись в середній школі (огулянку) довідався про УСКТ. В с. Новоткі завдяки зусиллям селянина Івана Корольчука 1956 р. був організований сильний гурток УСКТ. Іван Корольчук був головою гуртка. Він мав багато знайомих, зокрема з представниками влади, що відкривало можливості для української роботи. Його хата досі зберіглася в с. Новоткі. Своїх померлих Новоткі ховали в Ельблонгу. Але Івана Корольчука тут немає.

Усі виїзди гуртка Корольчук проштовхував як виїзди кола сільських господинь. З транспортом допомагав Михайло Павлище з Кшевська – керівник місцевого гуртка УСКТ. Саме в розбудові гуртка в Новотках прийняв участь з 1960 р. Євген Наконечний.

08.02.1970 р. вертеп з Ельблонга відвідав українців з сіл Новотки, Кшевськ, Дружно та Кемпнево. Активісти Іван Корольчук та вчитель гуртка Євген Наконечний репрезентували с. Новотки.

1972 р. на 5-му з’їзді УСКТ – Євген Наконечний з с. Новотки увійшов до головного правління організації. Також був членом президії головного правління УСКТ.

Як вчитель Євген Наконечний багато років готував дітей на щорічний конкурс декламації співу та малюнку, що проходив в Ельблонгу. Група дітей з Новоток постійно була однією з найбільш сильних на конкурсі, змагаючись з іншою дуже сильною групою вихованців іншого українського вчителя – Марії Гутовської з Кшевська.

Євген Наконечний був багаторічним фотографом УСКТ в Ельблонгу. Саме його фото дуже часто ілюструють конкурс в «Нашому слові» та хроніці УСКТ в Ельблонгу.

04 жовтня 1981 р. в світлиці УСКТ в Ельблонгу відбулося засідання воєводського активу УСКТ. В засіданні взяли участь Євген Кохан – голова та заступник голови Мирослав Вербовий – головний редактор «Нашого Слова». Нараду вів голова правління Андрій Наконечний. На засіданні було вручено медалі 25-ти річчя УСКТ. Її поза іншими отримав Євген Наконечний з Новоток.

1984 р. Вибрано делегатів на 8-й з’їзд УСКТ: серед яких був і Євген Наконечний.

1990 р. жертводавці з Новоток допомогли ельблонжанам прийняти дітей з України, постраждалих від Чорнобиля. Серед них зафіксовані Михайло Коваль, Богдан Козак, Андрій Кравчук, Іван Кравчук, Євген Морозюк, Степан Наконечний, Євген Наконечний, Ярослав Пасічник, Андрій Сайдук, Ярослав Салагуб, Михайло Сидор, Ольга Стоньттан, Андрій Табака, Володимир Харко та Олександра Харко.

Відзнаки

З нагоди 25-ти річчя УСКТ Євгена Наконечного нагороджено медаллю 25 – ти річчя УСКТ.

Родина

Одружився з Станіславою з дому Махи. Шлюб був в 2 дочки Євгена Наконечного мешкають в Англії.

Джерела:

З Україною в серці. Спогади випускників вчительської студії в Щецині (1959-1963). Упорядник М. Дупляк. Кліфтон. Ню-Джерсі, 2015 – 696 с.

Спогади Андрія Наконечного (записані 2021 та 2023 р.)

Спогади Євгена Наконечного (записані 2023 р.)

Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958-2019 рр.

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike