Андрій Наконечний
Наконечний Андрій Володимирович (народ. 14.01.1934. с. Миців) – багатолітній діяч та керівник ельблонзького воєводського правління Українського-суспільного культурного товариства / Організації українців в Польщі, член головного правління УСКТ, почесний голова, а потім заступник голови ельблонзького відділення ОУП.
Андрій Наконечний – багаторічний голова Ельблонзької ланки УСКТ. Фото Івана Парнікози, 2021 р.
Народився 14.01.1934 р. у с. Миців біля Белза.
Батько Володимир Наконечний з с. Циблів рано помер.
Ольга Наконечна – мати (14.01.1910-28.03.1981 р.)
Батьки були селянами. Мати врятувала молодого українця, що був у німців фурманом. Він і ще один фурман-француз опинилися в руках вояків УПА, які захопили вози. Фурманів мали розстріляти, щоб ті не дали знати німцям. Українця мати врятувала. Степан Іваноньків-Наконечний – став прибраним братом Андрія.
Пан Андрій розказав про те як хворого повстанця, що мав наказ іти на Україну розстріляли повтсанці з СБ. Він мешкав на хаті в Андрія і гарно співав пісню про волошки:
Ой волошки, волошки,
Чом ви не жовті, а сині?
Ви у моєму житті
Спомин сумний залишили.
А потім, зрозумівши помилку, ховали урочисто з наказу Зенона, майбутнього зрадника. Польське військо ловило хлопців-українців та било намагаючись отримати інформацію. Тому, коли з’являлося військо усі хлопці ховалися.
В 1947 р. усіх привезли до Ельблонга на вокзал (саме це місце, як початковий пункт до розселення вказується братами Наконечними), звідти до с. Новаково до великої шопи стайні (на її місці зараз нова школа). Селили якщо звичайні українці не більше 10%, підозрілі – 3%, діяч – одного. 20 родин до однієї шопи. Люди збунтувалися знайшли Цеплиці-2 незаселені, та пішли туди. Комендант махнув рукою. Так заселили Цеплиці-2, які тепер називаються Новоткі. Назва начебто від слова новина – адже тут започаткували колгосп (PGR).
Дружина Андрія – Надія Юрчик – спольщено Юрчак – (30.05.1935-28.03.2015) родом з с. Гребенне, переселена до Суша. Познайомилися в Оструді на забаві.
Євген Наконечний – брат 1939 р. народження. Викладав російську та українську мову у школі в Новотках. Наразі мешкає у приміщенні колишньої школи в Новотках – понімецька будівля, Nowotki 12. Одружився з полькою.
Спочатку в радіусі 30 км від Ельблонга не вільно було селитися українцям. Тут жив лише один українець-вчитель російської мови, який добровільно виїхав ще 1946 р. з с. Хлоп’ятин – мешкав на вул. Nowowiejska та ще один, який служив в польському війську та лишився.
Андрій Наконечний закінчив початкову школу в с. Новаково. Далі вчився у технікумі будови машин у Ельблонгу (вул. Komeńskiego 39) на ливарника. З 7 грудня 1955 р. почав працювати на Замеху на посаді контролера ливарних форм. Вищу освіту здобув у Варшавській політехніці на механіко-технологічному відділі за спеціальністю "пристрої та техніка ливарництва". Працював в цеху литої сталі Замеху на вул. Stoczniowa в Ельблонгу.
1956-57 рр. проходив військову службу у Бидгощі в авіачастині по вул. Szubińska. Мав бути служити механікомлітаків, але в підсумку завідував складами палива. Щоб не забрали до війська спізнився у комісію, і вже всі місця на механіків-літаків були зайняті. Коли заблокували Суецький канал забракло палива. Військові вимагали наливати їм паливо, в тому числі з літаків.
1958-1959 рр. працював формовником у цеху литої сталі.
1959-1970 рр. старший складу цеху литої сталі.
1970-1995 рр. спеціаліст-технолог литої сталі.
1 січня 1995 р. вийшов на пенсію.
Професійними досягненнями Андрія Наконечного було опанування технологічних процесів отримання ливарних форм і ливарних виробів, зокрема технологічно важких, таких як опори валів турбін, підвіски корабельних рулів, лиття корпусу турбін.
Після повернення з війська в 1957 р. вже діяло в Польщі та Ельблонгу УСКТ (з 1956 р.). Андрій Наконечний включився в діяльність правління УСКТ в Ельблонгу. В його підпорядкуванні була низка кіл УСКТ в регіоні. Найбільший гурток був в Кшевську. В Новотках мешкало 20 українських родин. Завдання, які доводилося виконувати – розповсюдження часопису "Наше слово" та українських календарів, підтримання функціонування пунктів навчання українські мові, проведення регулярних урочистостей: шевченківських днів, Маланки та святого Миколая для дітей та ін., організація дитячого фестивалю малюнку, декламації та співу, збільшення кількості кіл організації та її членів. Андрій Наконечний був багаторічним головою правління відділення УСКТ в Ельблонгу, а також членом Головного правління УСКТ. На разі є почесним заступником голови ельблонзького відділення ОУП і мешкає в будинку для пристарілих в Перемишлі.
Андрій Наконечний отримував від колишнього провідного члена УСКТ в Ельблонгу Василя Леськіва, який виїхав до Канади, еміграційні видання. Це стало приводом до викликів Андрія Наконечного до садиби міліції та УБ, де він готувався сваритися, але все обійшлося. Садиба міліції обивательської та ПУБП знаходилися по вул. Królewiecka 106.. Тут заходився пункт видачі закордонних паспортів, чим користувалися УБ-еки.
Андрій співав у хорі при Замеху в будинку культури підприємства по вул. Stoczniowa 10. Їздив з виступами до Болгарії. Перед поїздкою його попередили щоб щось не привіз з закордону забороненої літератури.
На "Замеху" не приховував своєї національності. Приймав посла України Г. Удовенка під час відвідин Замеху.
Андрій Наконечний має численні відзнаки як за професійну діяльність, участь в хорі так і дяльність в УСКТ.
Андрій Наконечний нагороджений срібною почесною відзнакою польського союзу хорів та оркестрів. 1980 р. отримав відзнаку "Заслужений працівник Замеху". Вирізнений 1993 р. золотою почесною відзнакою Технічного товариства польських ливарників в Ельблонгу.
Нагороджений грамотами й медалями УСКТ-ОУП за багаторічну діяльність. Зокрема, 1981 р. голова головного правління ельблонзького відділу УСКТ Андрій Наконечний за активну діяльність в УСКТ нагороджений бронзовим хрестом заслуги. 28.06.1989 р. за діяльність в УСКТ нагороджений срібним хрестом заслуги.
03.02.1988 р. за сумлінну працю на Замеху отримав медаль "За заслуги в розвитку Ельблонга".
В грудні 1985-грудні 1986 рр. групою парафіян, в якій був Андрій Наконечний проведено низку ремонтно-адаптаційних праць у каплиці св. Анни, що присутосували її під церкву. У 1994-2012 рр. Андрій Наконечний вів хроніку української греко-католицької парафії Різдва св. Івана Хрестителя в Ельблонгу.
Син Андрія Наконечного – Володимир закінчував технікум на вулиці Artura Grottgera 71. Має кав’ярню в Перемишлі. Павло Кремінський на 10-й річниці УСКТ попросив сина Наконечного прочитати вірш М. Рильського дуже тенденційний. А той відшукав якийсь нормальний вірш в додатку «Світанок». Кремінський заспокоївся тільки коли дізнався джерело, звідки був взятий вірш.
Дочка Ольга Наконечна – виступала на дитячих фестивалях. Закінчувала ліцей на Словацького, так званий «огульняк». Живе з родиною у Варшаві працює у будівельній фірмі. Родина повністю українська.
Степан Іваноньків-Наконечний також похований на цвинтарі Дембіця ( 54.166947°, 19.461908°)
Наразі Андрій Наконечний пенсіонер проживає по вул. 1000-ліття 12, кв. 25 – 5 поверх.
Джерела:
Спогади Андрія Наконечного (записані 2021 р.)
Інтерв'ю з Андрієм Наконечним. Радіо "Ольштин", 2019 р.
Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958-2019 рр.
Bakalarski A. i inne. 70 lat Stowarzyszenia Technicznego Odlewników Polskich w Elblągu. 1951-2021. – Elbląg – Stowarzyszenia Technicznego Odlewników Polskich w Elblągu- S. 84-85.
Prytuła M. Jubileusz 50-lecia. 1974-2024. Parafia Grekokatolicka p.w. Narodzenia św. Jana Chrzciciela w Elblągu, Elbląg: Departament Promocji i turystyki, Urząd Miejski w Elblągu. – 2024 – 16 s.
Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".
Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike