Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Кляштор бернардинів

Кляштор бернардинів

Розмір зображення: 800:625 піксел

Фото 13 вересня 2021 р. з сайту

Кляштор бернардинів засновано у 1761 р. Павлом Старжинським. Споруда закінчена у к.18 ст. Закритий у 1832 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 857 – 858]. Кляштор бернардинів закрито в 1831 р. [Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 3, с. 224]. У кляшторі бернардинів костел св.Яна Непомука закінчено в 1785 р. Кляштор скасовано у 1832 р., костел обернено на православну церкву [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 10].

Більше фотографій:

У 1760–1769 роках власник містечка Павло Старжинський передав землі ордену бернардинів. За його кошти звели дерев’яний костел і монастирські келії. Наприкінці XVIII століття новий власник маєтку Ян Онуфрій Орловський ініціював будівництво кам’яного костелу та монастиря, який освятили близько 1805 року. Втім, комплекс так і не вдалося завершити повністю.

Монастир був не лише духовним, а й господарським центром. Тут діяли підвали, пекарня, броварня, шпихлір із криницею та стайня. Первісний вигляд костелу зберігся на літографії Наполеона Орди.

Після польського повстання 1831 року костел перебудували на православну церкву, а монастир у 1832 році закрили. У другій половині ХІХ століття в будівлях діяли школа грамоти для дівчат і церковно-парафіяльна школа.

Найбільших втрат комплекс зазнав у ХХ столітті: у 1930-х роках церкву знесли, а приміщення частково перебудували. У різні роки тут розміщувалися райвійськкомат і навчально-виробничий комбінат.

Нині збереглася кам’яна двоповерхова Г-подібна будівля з підвалами. Із 2001 року вона використовується як навчальний заклад, а на першому поверсі західного крила працює історико-краєзнавчий музей. Серед уцілілих деталей – фрагменти карнизу у вигляді уробороса, символу вічності, який ніби уособлює непросту долю монастиря та його місце в історії Ярмолинців. (22.02.2026 р.)