Церква Покрови

З опису 1494 р. випливає, що церква стояла по правий бік від проїзду, що йшов через територію замку від Пільної брами (оберненої в бік пізнішого Нового замку) до Міської брами, що вела на міст [Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля 14 – 17 ст. – К.: 1928 р., с. 8].

Диво, записане П.Могилою [Архив ЮЗР, ч. 1, т. 7, с. 103].

20.03.1672 р. король Михайло Вишневецький дав Михайлу Маскевичу привілей збудувати кам’яну церкву св.Покрови замість дерев’яної, що була заснована років 300 тому князями Олександром та Георгієм Коріатовичами. Ці князі у ній поховані. В 1672 р. церква була розібрана, але нової збудувати не встигли через захоплення міста турками. [Петрушевич А.С. Сводная гал.-рус.летопись, т. 1, с. 18; Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 13 – 17].

Щодо місця поховання князів Коріатовичів в джерелах нема одностайності: М.Стрийковський твердить, що кн. Юрій Коріатович, якого отруїли молдавани, похований у Вальюшівському монастирі в Молдавії; католицький автор середини 17 ст. Симон Окольський твердив, що Юрій та Олександр поховані в домініканському кляшторі у Смотричі (нема сумніву, що він засновував своє твердження на грамоті Олександра на користь цього клаштору) [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К.: 1885 г., с. 203]. З цього можна зробити висновок, що на той час, коли з’явилася цікавість до питання про місце поховання Коріатовичів (в 2 половині 16 ст.), достовірної інформації вже не було.