Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Храму Iзяслава - друге життя

Інна Лиховид

Дата: 21.10.2010

Минулого тижня учені Центру археології Києва підняли тривогу: на вулиці Трьохсвятительській незаконно ведуться земляні роботи на тому місці, де колись стояв Дмитрівський монастир. Як відомо, перш ніж щось будувати чи копати траншеї під фундамент у історичному центрі Києва, на цьому місці повинні пройти археологічні розкопки. Однак нічого подібного тут не було зроблено.

Як з’ясувалося згодом, працівники Київенерго лагодили в цьому місці теплотрасу, і під час викопування траншей зачепили фундаменти давньої церкви. Якби археологи вчасно не дізналися про цю ситуацію, то землю, яку вирили, просто вивезли б на смітник, а разом з нею – цінні історичні артефакти.

Місце, де знаходився храм, вченим було відомо. Уперше на залишки його фундаменту археологи натрапили ще 30 років тому, хоча розкопки й не велися, цю територію тримали під контролем. Принаймні до сьогодні.

– До нас надійшов сигнал, що на місці знаходження цього храму проводяться земляні роботи. Як ми з’ясували, тут розбито три шурфи, тобто траншеї, і міняють поржавілі труби на нові, – розповів науковий співробітник Центру археології Києва Сергій Тараненко. – Ми провели рятувально-розвідувальне дослідження і виявили фундамент від храму, рови поруч із ним були заповнені матеріалом ХІ століття – плінфою, що цікаво – великою кількістю фресок. Плінфа – це матеріал, схожий на цеглу.

Знайдена нами плінфа цікава тим, що при її виготовленні по краях утворювалися бортики. Такий технологічний момент вказує на час і технологію виробництва, тобто другу половину ХІ століття. Цей нестандартний набір вказує, що в цьому місці дійсно був храм. Але на базі цих невеликих траншей дуже важко зробити якусь реконструкцію.

І взагалі це місце й цей храм потребують широкомасштабних стаціонарних досліджень. Щоб їх проводити, треба зупиняти земляні роботи й виділяти чималі кошти з місцевого бюджету. Бо дослідити повністю храм лише на основі невеликих шурфів не вдасться.

Знайдені фрески найближчим часом археологи почистять та розшифрують, а потім передадуть на зберігання до архівів Центру археології Києва. Поки що вченим вдалося знайти близько півтора десятка артефактів, але, якщо дослідити ту землю, яку вирили будівельники, їх могло бути набагато більше.

Як розповідають у Центрі археології, наразі невідомо, чому Київенерго не узгодило свої роботи із вченими. Звісно, відновити теплопостачання до прилеглих будинків важливо, але зберегти історичну спадщину – питання не менш важливе. Через таку безвідповідальність пам’ятку другої половини ХІ століття могли просто знищити.

Як розповів директор Центру археології Михайло Сагайдак, монастир був збудований сином Ярослава Мудрого Ізяславом і вважається попередником Михайлівського золотоверхого собору. Тому значимість його надзвичайно велика, а якщо врахувати, що храм мало вивчений та досліджений, то йому взагалі немає ціни.

Тепер завдання археологів – відстояти своє право на повноцінні й тривалі розкопки пам’ятки. Ймовірність того, що їм це вдасться, не дуже велика. Випадків, коли будівельники дають всього тиждень на розвідувальні археологічні роботи, а то й взагалі не пускають на територію будівництва в центрі міста, у Центрі археології можуть навести безліч. Виняток був хіба що з Юрківською церквою ХІІ століття, коли після розкопок будівництво на території пам’ятки взагалі зупинили. Але це швидше виняток з правила, а не загальна тенденція.

Юрій Гладишев, перший заступник технічного директора АК Київенерго: Минулого тижня на вулиці Трьохсвятительській стався прорив тепломережі. Після того, як бригада Київенерго отримала аварійний ордер на розкопки, почалися роботи з ліквідації пошкодження. Щодня на тепломережах міста Києва виникає близько 10-15-ти проривів. Для того, щоб ліквідувати кожен, компанія має отримати стільки ж аварійних ордерів на розкопки в тій чи іншій частині міста. Не отримавши такого ордеру, Київенерго не може почати роботи.

Ордер є офіційним дозволом для енергокомпанії здійснювати ті чи інші роботи згідно з технологічними вимогами. Саме цим документом керується Київенерго при проведенні ремонтних робіт в усіх без винятку куточках Києва. Пошкодження тепломереж – явище цілодобове. І проводити роботи з їхньої ліквідації аварійні бригади вимушені теж цілодобово.

Логічно, що, працюючи вночі, робітник Київенерго не може належним чином оцінити історичну та культурну значущість знайденого фундаменту чи цегляної кладки. І це не є його завданням. Його роботою є вчасна ліквідація пошкодження, що дозволить повернути споживачам тепло чи гарячу воду. Єдиний документ, яким керуються працівники енергокомпанії, розпочинаючи розкопки, – ордер. У разі, якщо бригада Київенерго виявляє археологічну знахідку (а частіше за все – зброю часів Другої світової), звичайно, компанія повідомляє про це.

Про те, що на місці пошкодження є залишки стародавнього храму, Київенерго ніхто не попередив. До того ж, наскільки нам відомо, цей об’єкт не занесений до державного реєстру пам’яток. Як згодом з’ясувалося, про місцезнаходження храму археологи знали ще відтоді, як у столиці прокладали тепломережі, а чому його не внесли в реєстр, для нас залишається незрозумілим.

Але на сьогодні археологи міста так і не розробили перелік подібних об’єктів чи карт, на які були б нанесені пам’ятки, чи просто відкритих списків. Наразі пошкоджена ділянка труби відремонтована, але саме місце ще не засипане.

Джерело: «День»