Собор Димитрівського монастиря

Михайло Сагайдак

282.3. Собор Димитрівського монастиря, 2-а пол. 11 ст. (археол.).

Вул. Трьохсвятительська, 4-а.

Входив до складу ансамблю будівель Димитрівського монастиря, заснованого у 2-й пол. 11 ст. як релігійний центр «міста Ізяслава».

Належав до «вотчих» князівських монастирів. Прямі літописні відомості про будівництво церкви відсутні. Згадується 1128 у зв’язку з розповіддю про події боротьби між Димитрівським і Печерським монастирями. Служителі останнього захопили церкву «и нарекоша ю Петра». Ця згадка дає підстави припускати, що у Димитрівському монастирі могло бути два храми. Фундаменти собору вперше виявлено 1758 під час зведення кам’яної огорожі навколо Михайлівського монастиря. Досліджували О. Анненков 1838, М. Сагайдак, С. Чернов 1980. Розкрито стрічкові фундаменти північної апсиди і південної частини церкви, складені з шматків граніту на світло-рожевому цем’янковому розчині. Загальна висота фундаментів – 1,5 м, шир. – 1,3 м.

Храм являв собою шестистовпну триапсидну будівлю завдовжки 28 м і завширшки 19,5 м, можливо мав галереї.

Середня апсида гранчаста, бічні – півкруглі. З північного та південного заходу до собору прилягали прибудови – вежа зі сходами і хрещальня.

Внутрішні опори храму у плані хрещаті. Виявлено фрагмент мурування сферичного перекриття будівлі, в якому два ряди вертикально поставлених плінф перекриває ряд горизонтально укладених плінф розміром 3,5–4 × 28–28,5 × 32 см. Діаметр виявленого перекриття бл. 2 м.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Література:

Асеев Ю. С. Новые данные о соборе Дмитриевского монастыря в Киеве // Сов. археология. – 1981. – № 3; Боровский Я. Е., Сагайдак М. А. Археологические исследования Верхнего Киева в 1978–1982 гг. // Археологические исследования Киева 1978–1983 гг. – К., 1985; Раппопорт П. А. Русская архитектура Х–ХІІІ вв. // Свод археологических источников. – Л., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 722.