Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Ремісничі слободи Гончарі та Кожум’яки

Гліб Івакін

Ремісничі слободи Гончарі та Кожум’яки

Залишки гончарної печі

433.5. Ремісничі слободи Гончарі та Кожум’яки, 12–18 ст. (археол.).

Між горами Старокиївською, Замковою та Кудрявською, розділеними Дитинкою.

По урочищу Кожум’яки протікала р. Киянка (нині під землею), яка впадала у р. Глибочицю між горами Замковою та Щекавицею. Вздовж останньої проходив давній шлях з Подолу до Львівської брами і далі на Либідський брід. План Києва 1695 показує посадибну забудову урочищ. В актових документах згадують «Кожум’яцьку слободу» з 17 ст. Назва «Гончарі» з’явилася пізніше.

В історичній літературі виникнення ремісничих слобід Гончарі, Кожум’яки, Дігтярі традиційно пов’язували з добою Київської Русі. Археологічні дослідження провели М. Сагайдак 1974 та Г. Івакін і Г. Козубовський 1987–93.

Матеріали розкопок показали, що більша частина культурного шару і майже всі досліджені ремісничі комплекси належать до 17–18 ст.

Давньоруський шар виявлено лише у середній частині вул. Воздвиженської, де урочища об’єднуються у відносно широку долину. Матеріалів, раніше за 12 ст., не виявлено. Тут досліджено садибу 12 ст., що складалася з двох зрубних будівель. Знахідки кінця 12 – поч. 13 ст. (візантійський розписний скляний посуд, дві сельджуцькі монети 13 ст., імпортна полив’яна кераміка, бурштин) свідчать про те, що власник садиби мав торговельні зв’язки з Візантією та Сходом.

Життя на цьому місці продовжувалось і протягом 14–18 ст. Планування й орієнтація будівель 12 і 18 ст. були повністю тотожні. На вул. Гончарній та у верхній частині вул. Воздвиженської виявлено 15 гончарних горнів 17–18 ст. з різноманітним асортиментом керамічних виробів. Також знайдено залишки жител, майстерень, поодинокі поховання цього ж часу.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва та в Інституті археології НАН України.

Література:

Івакін Г. Ю. До історичної топографії пізньосередньовічного Києва // Археологічні дослідження стародавнього Києва. – К., 1976; Козубовський Г. А., Івакін Г. Ю., Чекановський А. А. Дослідження урочищ Гончарі та Кожум’яки у 1987–1989 рр. // Стародавній Київ: Археологічні дослідження 1984–1989. – К., 1993.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 910.