Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Дача (№ 37а)

Лариса Толочко

Дача (№ 37а)

Розмір зображення: 681:479 піксел

460.6. Дача, 1910–16 (архіт.).

Вул. М. Юнкерова, 37-а. Стоїть окремо у глибині садиби в оточенні високих дерев. В архітектурі дачі, збудованої, вірогідно, за індивідуальним проектом (є думка, що автором проекту був арх. Е. Брадтман), відчувається вплив рекомендованого набору типових проектів.

Розміри споруди, розташування санвузлів і господарських приміщень, кількість житлових кімнат розраховані на одночасне проживання значної кількості людей. Це дає підстави зробити припущення, що будівля споруджувалась як пансіонат.

Двоповерхова на високому цегляному цоколі, дерев’яна (стіни складено з бруса), перший поверх ззовні тинькований, другий ошальований, у плані прямокутна. Дах вальмовий по дерев’яних кроквах, з шиферним покриттям.

Внутрішнє планування коридорного типу, коридор фіксує поздовжню вісь і з’єднує головний вхід на південному торці з виходом на північному.

Споруджена у формах історизму з елементами ренесансу, бароко та класицизму. Композиція головного і тильного фасадів підпорядкована центрально-осьовій симетрії. До основного об’єму будинку з боку тильного фасаду прилягає одноповерхова шестипрогінна засклена веранда, вирішена ідентично другому поверху, що має вісім прогонів: різьблені фігурні стовпи підтримують витончені за рисунком і пропорціями різьблені арки. Дерев’яний підзор, який оперізує дах по периметру, стилістично об’єднує всі фасади.

Обабіч веранди на тильному фасаді – по два віконні прорізи, обрамлені лиштвами та завершені вишуканими сандриками (частково втрачені). Кахляні груби в інтер’єрі не збереглися.

Споруда належить до цікаво вирішених будівель дерев’яної дачної забудови поч. 20 ст.

Література:

ДАК, ф. 163, оп. 7, спр. 1579; Дачник. – К., 1905; Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. – К., 1997; Хайкис С. Окрестности Киева как климатический курорт. – К., 1929.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1027 – 1028.