Дача (№ 50б)

Олександр Тищенко

460.10. Дача, 1914–16 (архіт.).

Вул. М. Юнкерова, 50-б. Наріжна, стоїть окремо на перетині з вул. Гамарника та 10-ю лінією в оточенні високих дерев листяних порід; перед будівлею розбито палісадник.

1901 власницею дачної ділянки 468 вважалася Е. Гохлернер, хоча тоді, а також 1907–14, за наявними свідченнями, ділянка не була забудована. 1914 власником ділянки став К. Єфремов, дача у її північно-східній наріжній частині, ймовірно, споруджена не пізніше 1916 (згідно з чинними у той час кондиціями на оренду дачних ділянок у Пущі-Водиці). Особливості внутрішнього планування дозволяють припустити, що будівля призначалася для пансіонату. Останній поточний ремонт проведено 1984.

Основний об’єм одноповерховий на високому цоколі, дерев’яний (стіни складено з бруса, ззовні ошальовано).

Внутрішнє планування коридорне з двобічним розташуванням приміщень, санвузол та кухня винесено у північну частину споруди. Дах двосхилий по дерев’яних кроквах, з шиферним покриттям. Баня з ліхтарем покрита бляхою. Цоколь будинку облицьований плиткою. Будинок має дві великі веранди (у північно-східному й південно-східному компартиментах), симетричні поперечній осі.

До центральних частин головного (східного) та дворового (західного) фасадів прилучаються відповідно п’ятикутна у плані відкрита веранда, увінчана гранчастою банею з декоративним ліхтарем, та невеликий дерев’яний тамбур. За своєю композицію споруда тяжіє до класицистичних будівель, в яких об’ємно-просторове вирішення та внутрішнє планування підпорядковані загальній центрально-осьовій симетрії відносно поперечної осі, яку фіксує внутрішній коридор, що з’єднує тамбур з верандою. Поздовжню вісь зафіксовано великим коридором, що з’єднує головний вхід у південному торці з виходом на наріжну веранду у північному.

Споруджена у формах історизму з елементами неоренесансу, необароко та неокласицизму. Її композиційним центром є веранда чолового фасаду, увінчана масивною банею, що спирається на здвоєні різьблені дерев’яні стовпи. Веранду виділяє вдале використання витончених за рисунком та пропорціями дерев’яних різьблених арок, фільонок, невеликих фронтонів, що увінчують грані. Покрівлю периметрально оперізує різьблений дерев’яний підзор, який тематично об’єднує репрезентативний композиційний центр з вирішеними значно скромніше площинами стін, основними елементами членування яких є прямокутні вікна у рамкових лиштвах, увінчані складними сандриками.

У кімнатах збереглися груби, плафонні розетки та ліплені падуги простого рисунка.

Споруда належить до нечисленних зразків дерев’яної дачної забудови поч. 20 ст. Тепер гуртожиток на вісім квартир санаторію «Перше Травня».

Література:

Дачник. – К., 1909; Весь Киев: Адресная и справочная книга на 1908 год. – К., 1908; – … на 1909 год. – К., 1909; – … на 1915 год. – К., 1915.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 1029 – 1030.